fbpx
Життєві історії
Вчора ввечері мені зателефонував чоловік і сказав, що у нього роботи багато і він сьогодні буде ночувати в нашої подруги. Я Тамару знаю багато років, але, щоб Олег ночував у неї зовсім не хотіла, адже вона жінка розлучена. Та чоловік не послухав мене, а зателефонував до мене ще вночі і вранці

Я не знаю, що буде з моїм сімейним життям далі, адже склалася досить дивна ситуація, яку я не можу зрозуміти.

Десь 3 роки тому я вийшла заміж. За цей час ми стали батьками і ми встигли придбати свою власну квартиру в кредит. Спочатку все було добре у нас в сім’ї, жили ми як усі. У мого чоловіка Олега дуже хороша робота, гарна зарплата, загалом більшого й не хотіли. Але, як часто буває, що щось пішло не так, як я мріяла.

Вийшло так, що фірма мого чоловіка вирішила змінити своє місце розташування і співробітників поставили перед непростим вибором: йти працювати за компанією в сусіднє місто, воно знаходиться не дуже близько від нас або шукати для себе нову роботу, а в нашому місті з цим дуже непросто.

Після довгих роздумів на сімейній раді нами з Олегом було було прийняте рішення, що він все ж залишиться працювати на своїй фірмі, адже іншого вибору у нас не було. Ось тільки величезний мінус у всьому цьому – дорога до офісу і додому займає дуже багато часу, адже ми від роботи чоловіка знаходимося далеко, особливо в час-пік, коли дороги перегружені, адже усі на автомобілях добираються додому чи на роботу. Але і до цього ми потихеньку почали звикати, тим паче альтернативи хорошої тоді не мали. До останнього випадку, який мене суттєво засмутив.

Ось ввечері вчора дзвонить мені Олег і каже, що на роботі у них зараз усі працівники перенавантажені, дають в кінці року різні звіти, дуже багато роботи. Працювати доведеться допізна, а завтра на робочому місці потрібно бути з самого раннього ранку.

Загалом повідомив, що додому Олег сьогодні не приїде. І таким собі спокійним голосом повідомляє, що ночувати сьогодні залишиться у нашої спільній подруги.

До слова сказати, дружимо ми з Тамарою з самого інституту, разом чимало часу орендували квартиру, разом ходили на вечірки в молодості, багато часу проводили в компанії одна одної. Після інституту Тамарі запропонували хорошу посаду в сусідньому місті, а я вийшла заміж. Спілкуватися ми стали менше, але дуже часто ми з нею телефонували одна одній, багато спілкуємося, усе одна одній розповідаємо.

Але ось до того, щоб мій власний чоловік залишився у неї з ночівлею я, щиро кажучи, не була готова, навіть про таке подумати не могла. Які б не були ми з нею хороші подруги, але вона все-таки не сестра і не мама йому, а цілком симпатична і до того ж розлучена дівчина. На мої досить таки вагомі заперечення чоловік так спокійно відповів мені відразу, що це все пусті балачки, що даремно я не довіряю йому, він не такий, як я думаю і взагалі, має щирі почуття лише до мене.

Увечері подзвонив Олег мені ще раз, запропонував поспілкуватися з нашою подругою Тамарою. Я сказала, що у мене зовсім немає настрою, на розмови з нею я не налаштована зовсім і поклала телефон. Зранку Олег мені знову подзвонив, став запитувати, як я себе почуваю. Я не змогла стримати емоції і висловила йому все, що я думаю з приводу таких ночівель. Я сама цілу ніч не могла заснути, різні думки роїлися в моїй голові.

Я чоловікові тоді запропонувала поставити себе на моє місце – сподобалося б йому, якби я залишилася ночувати у якогось його друга? Так він на мене ще й образився, і поклав сам телефон, сказав, що я нічого не розумію, а він просто на роботі.

Тепер ось чекаю його з роботи, і сама не знаю, що робити далі. З Олегом у нас щирі і добрі почуття. Але я не розумію, як можна залишитися ночувати у іншої так просто без моєї згоди, більше того, знати, що мені це не подобається. Навіть не знаю, як з ним говорити і що буде далі?

не хочу, щоб це колись повторилося знову.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page