Валентина другий раз вийшла заміж, від першого шлюбу має сина і від другого – сина. Старшому синові 12 років виповнилося, другому – шість. Перший чоловік Валі – людина дуже заможна, керівник великої компанії.
– А розлучилися ми саме через гроші! – розповідає близьким людям Валентина. – Точніше, через те, що чоловік хоч і мав великі статки, а кожну копійку нам рахував.
Розлучалися важко і некрасиво. В результаті Валя пішла з цього шлюбу з дитиною, валізою і малою однокімнатної квартирою. І щаслива була, що хоч не зовсім на вокзал, бо так хоч дах якийсь є у них над головою з дитиною.
Валентина хвилювалася, що і після розлучення колишній чоловік буде лізти до них в родину. Натура в нього така – впевнена була вона.
Однак після розлучення колишнього чоловіка наче хтось підмінив.
Він раптом, як ніколи раніше, зацікавився чотирирічним, на момент розлучення, своїм сином, якого раніше наче не бачив, став брати його на вихідні, забезпечувати від і до, одягати гарно, купувати дорогі подарунки, кілька разів звозив на море, на канікули брав з собою за кордон. Загалом, виявилося, що батько він – яких пошукати потрібно, для своєї дитини йому нічого не шкода.
Валентина просто не вірила очам – та чи та це людина, яка тільки недавно перераховувала чеки на кухні і розкладала по купках чайні ложечки?
– А може, він назад тебе хоче повернути таким чином, що так турбується дитиною? – губилися в здогадах подруги. – Ну, ось таким чином. Через дитину вашу с тобою відносини хоче налагодити?
– Та ні! – впевнено відповідала Валентина. – У нас з ним зараз чисто ділові відносини. “Здрастуй-до побачення котрій приїдеш” – і все. Хоча я впевнена, що є у всьому якийсь підступ, але ось який – сказати не можу.
Валя анітрохи не шкодувала про розлучення. Тим більше незабаром після нього вона познайомилася з нинішнім чоловіком, дуже хорошою людиною. Звичайний працівник в офісі, зірок особливо не хапає з неба, проте Валентина з ним щаслива. Одружилися, народили другу дитину, живуть. Валентина працює по пів дня, щоб більше бути з дітьми, молодший цього йде в школу.
І весь цей час перший чоловік, так годить своєму синові.
Купує одяг, оплачує приватну школу, хороші мовні курси, фітнес з басейном і індивідуальним тренером, 2-3 рази на рік возить в закордонні поїздки, щороку купує все нові гаджети, ноутбуки, комп’ютери міняє.
Поки другий син Валентини був малюком, це всіх влаштовувало і здавалося само собою зрозумілим. Валентина в столиці з немовлям, в декреті, а у старшого сина все канікули розписані похвилинно – то туди з батьком, то сюди. В принципі, це було навіть зручно, і думати нічого не потрібно – і старший син гарно проводить час, і Валентині, чого вже там говорити, з однією дитиною куди легше, ніж з двома.
Однак другий хлопчик теж підріс, і чим далі, тим більше задає питань.
У перший клас він піде в звичайну школу поруч з будинком, а зовсім не в ту, куди їздить брат. Шкільний рюкзак йому купили набагато простіше, ніж був у брата. Телефон, який у старшого був років з п’яти, спочатку взагалі не хотіли давати, потім, подумавши, віддали старий – навіщо першокласнику гаджет новий?
В аквапарк у вихідні піде тільки брат зі своїм батьком.
У брата новий планшет, телефон, він качає з інтернету якісь ігри, до нього прийде зараз репетитор з англійської, спеціально найнятий водій повезе його туди і сюди, а в наступному місяці він зі своїм татом їде на два тижні в Америку. А молодший ходить в садок і іноді зі своїм батьком в театр і зоопарк.
Ні, другий хлопчик, звичайно, теж ситий, одягнений не погано зовсім, і в принципі виглядає як середній клас. Він ще маленький, і багато чому не надає значення. Однак питання вже виникають. Зрозуміло, що далі буде гірше – робити для сина молодшого сина так само, як батько робить для його брата, сім’я не може.
Валентині потрібно вирішувати ситуацію саме зараз, але як?
Ніде правди діти іноді виникають думки, що перший чоловік все це затіяв давно і ось таким чином робить це за давнє розлучення. З іншого боку, ну звідки він міг знати, що Валентина вдруге вийде заміж, що чоловік буде набагато менш заможним, що буде ще дитина. Та ні, це напевно невірні здогади лиш! – умовляє себе Валентина.
І не знає вона, що їй зараз робити.
Позбавити старшого сина благ, які може йому дати багатий рідний батько? Тільки тому, що Валентина не може собі цього дозволити? – не справедливо. Виросте – не пробачить. Він не винен, що в житті так вийшло.
Але працювати цілодобово, тягнутися до рівня першого чоловіка – все одно не дістанеш. А дістанеш – втратиш те, що маєш зараз, і що в загальному-то влаштовує.
Самим сісти на хліб і воду, але забезпечити другому синові все те, що є у першого сина? Чи буде подяка? Чи зрозуміють їх тоді діти? Чи віддячать колись? Але де взяти стільки грошей, коли і так зараз жити непросто?
Якесь суцільне замкнуте коло.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – znaj.
