У шлюбі зі своєю дружиною я живу вже дуже багато років.
Перші роки ми взагалі жили дуже добре, я був щасливим у шлюбі. Але згодом наше сімейне життя стало не таким вже й гарним. З появою дітей в нашій сім’ї все кардинально змінилося. Дружина повністю присвятила себе нашим дітям. Я в усьому допомагав їй, намагався підтримати її і в побуті і в житті.
Та Олеся була постійно незадоволеною: постійно дорікала, що я мало заробляю грошей, а вона не може найняти для дітей няню, щоб жити легше і мати менше турбот.
Я розумію, що я заробляю не дуже великі гроші, але я повністю забезпечую нашу родину, ми ні в чому не маємо потреби: діти їдять якісні продукти, дружина одягається добре, загалом ми живемо краще, ніж багато наших друзів. Але Олеся постійно не задоволена мною.
Через це ми постійно сперечалися. Перестали розуміти одне одного. Знаю, що багато пар проходять через таке і це цілком природно. Ось тільки наш випадок був особливим, про що я дізнався згодом.
Згодом Олеся вийшла на роботу, вона говорила, що їй так легше поміж людей. Я рано відводив дітей в садочок і відразу спішив на роботу. Ввечері їх забирав теж я. Олеся поверталася додому пізно, говорила, що на роботі купа справ, а оскільки вона хоче гарного кар’єрного росту і отримувати хорошу зарплату, має себе гарно зарекомендувати на роботі.
Мені простіше було погодитися з дружиною, ніж знову сперечатися.
А потім, коли з дітьми сиділа теща, я вирішив зустріти Олесю з роботи, оскільки було дуже пізно, а на вулиці було сніжно та холодно.
Без попередження я поїхав на роботу дружини і побачив те, чого бачити не повинен був.
Моя дружина, мило посміхаючись, йшла за руку з гарно одягненим чоловіком, вони попрямували у шикарний чорний джип і поїхали, але не в сторону нашого дому.
Дружина повернулася додому через дві години, сказала, що здавала звіт. Тоді я вперше дізнався про зраду.
Олеся довго виправдовувалася, сказала, що то все через кризу, вона втомилася в шлюбі, але такого більше не повториться, бо дуже любить мене і дітей. Я не міг пробачити такого, та мене стала вмовляти моя теща. Мама дружини говорила, що я маю бути мудрішим і зберегти сім’ю, адже діти мають жити з батьком і матір’ю, а донька просто один раз оступилася, таке буває в кожній сім’ї.
Я пробачив. Сім’ю свою я зберіг, але довіру до дружини втратив. Щодня, коли Олеся поверталася додому, у мене в голові роїлися неприємні думки. Хоча вона завжди приходила вчасно, а всі вихідні та свята проводила з нами вдома.
Відтоді минуло 10 років і я знову дізнався про походеньки Олесі. Навіть не знаю кому і що зараз говорити, бо я вже не хочу жити з цією жінкою під одним дахом. Дуже люблю дітей, хочу щодня бути поряд з ними. Як мені бути в цій ситуації, бо дивитися в очі Олесі я вже не можу?
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – volynpost.