З першим чоловіком ми розлучилися дуже швидко, тому свою доньку ростила я практично сама. Коли Софійці виповнилося 13 років, я почала зустрічатися з Олексієм. Він був моїм ровесником, ще жодного разу не одружувався. А от щодо мене у нього були дуже серйозні наміри.
Я розуміла, що у мене є дочка, тому я маю враховувавати і її думку. Почала я Олексія в гості запрошувати, з донькою познайомила. Але Софія не прийняла Олексія, він для неї був чужий дядько, який увійшов в наше розмірене життя. Вона з ним майже не розмовляла, спідлоба дивилася, а потім ще й на мене ображалася.
Спочатку я намагалася поговорити з донькою, але Софія сказала, що їй не подобається Олексій: «Нехороший, він якийсь несправжній, – сказала мені вона і замкнулася в собі.
Не зважаючи на протести доньки, я прийняла пропозицію Олексія розписатися і жити разом. Так навіть можна буде зекономити і на оплаті комунальних, і на продуктах. Та й хотілося мені і трохи сімейного щастя.
Ми подали заяву в РАЦС і Олексій відразу переїхав до мене. Я бачила як він старається знайти спільну мову з Софією, але вона ще більше влаштовувала нам сцени.
Я пояснювала Софії, що Олексій працює, грошей дає на продукти, а це нам неабияка допомога. Але Софія наче мене не чула. За кілька днів до реєстрації шлюбу вона пішла з дому.
Я стала її всюди шукати, обдзвонила всіх, хто міг щось знати, але її ніде не було. Я звинувачувала себе, звинувачувала Олексія. Вперше за весь час я раптом зрозуміла, що за всі ці місяці Олексій нічим важливим мені не допоміг, крім невеликих сум грошей на продукти. Проте після реєстрації шлюбу ми домовилися, що я пропишу його в своїй квартирі.
Але тепер, бачачи байдужість чоловіка до цієї ситуації, я вперше засумнівалася, чи правильно роблю, чи не поспішила. І, можливо, Софія права, і Олексій не той, за кого себе видає.
Я вже не знала, що думати, аж тут мені зателефонувала моя свекруха, бабуся Софії. Ми з нею не спілкувалися багато років. Вона повідомила мені, що внучка зараз у неї і що треба приїхати її забрати.
Олексій тут же завів машину і ми поїхали. Виявляється, дочка все розказала бабусі, а та їй порадила не заважати моєму щастю. Пояснила, що вона через кілька років піде у самостійне життя, а я залишуся самотньою. Не знаю, що там вона ще говорила, але коли ми приїхали, Софія попросила у нас вибачення.
Ми з Олексієм розписалися і стали жити разом. У Софії налагодилися стосунки з бабусею і її батьком, колишній чоловік тепер добре заробляє, тому дочка отримує від нього багато подарунків.
Олексій на роль батька не претендує, але до Софії ставиться дуже добре. Я вже подумала, а може народити спільну дитину? Нам обом по 37 років.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
