Звісно, що мені не хотілося б писати про це, але чоловік у мене не дуже добра людина, щиро кажучи, мені з ним 20 років жилося непросто і це правда. Але Дмитро, правду кажучи, хороший господар, тому у нас вдома завжди порядок та достаток в усьому.
Душевного тепла та розуміння ніколи не бачили від Дмитра ні я, ні діти, але ми звикли, що в нього непростий характер і щиро любимо його усі за його турботу про нас. Адже, поки я сиділа 8 років вдома з дітьми і не працювала, чоловік працював на двох роботах, щоб забезпечити нас на той час.
До родини у Дмитра ставлення таке ж, він мовчазний, провідує родичів лише на свята, не розуміє часті походеньки у гості, у нього й родинних відносин теплих не має до близьких людей.
У чоловіка є брат, Іван з дружиною живуть з батьками, його дружина теж чекає свою першу дитину. Іван – добрий, спокійний, але не такої вдачі, як його брат, маючи м’якший характер, він і по життю такий повільний та спокійний чоловік. Зараз його дружина сидить вдома, а він заробляє небагато, але у всьому їй допомагає, підтримує її. Словом я гарно ставлюся до його родини і вони мене сприймають дуже добре.
На цих днях насипало багато снігу, до нас в гості мала забігти свекруха, мама мого чоловіка.
Вона тихенько зайшла, ніяково в куточку роззулася і попрямувала до наших дітей, онуків своїх, роздавати гостинці. В коридорі залишилися мокрі сліди від її ніг. Я подумала, що мені це здалося, а коли взяла в руки її чобітки, щоб висушити, то побачила, що вони усі в дірках. Я швиденько, щоб ніхто не бачив, подивилася, якого вони розміру.
А потім накрила стіл, зробила гарячого чаю, а сама швиденько протерла в коридорі сухою ганчіркою і зробила вигляд, що зовсім нічого не помітила, наче й не відбулося нічого.
Коли мама Дмитра пішла від нас, я розповіла все чоловікові, сказала, що було б добре, якби він дав гроші матері на нове взуття, але на мій превеликий подив, його це так не засмутило, як мене, він лише здивувався моєму проханню. Дмитро сказав, що з ними живе брат, нехай і дасть гроші матері на чоботи, нехай він думає про неї.
Більше з чоловіком я не розмовляла на цю тему. У його мами 3 лютого день народження буде, і я тепер знаю що їй подарувати. На вихідних я піду в магазин і куплю хороше і тепле взуття для своєї мами.
Я мене самої два сина росте і я буду щасливою жінкою, якщо колись невістка так зробить для мене, купить мені новенькі теплі чобітки, коли я буду мерзнути в ноги.
Фото ілюстративне.
