fbpx
Життєві історії
В селі, в будинку на два поверхи, який Марія звела за зароблені в Італії гроші, залишився син з невісткою. Ще донедавна її 87-річна мама сама давала собі раду, наводила лад вдома, поралася на городі. А коли злягла, син з невісткою відмовилися її доглядати і зателефонували Марії в Італію, щоб та поверталася додому

20 років тому Марія подалася в Італію. Поїхала на чужину, коли їй заледве минуло 40. Своїх дітей, 18-річну доньку і 15-річного сина, залишила з своєю мамою. Іншого виходу вона тоді не бачила – роботи не було, чоловік, крім оковитої, нічого не бачив, тому Марія прийняла рішення про розлучення. Мама не втручалася, сказала, ти доросла вже, роби, як знаєш.

Мамі тоді було 67 років, але за дітьми вона обіцяла дивитися, бо була ще міцна і моторна, робота просто горіла в її руках. То ж з такою мамою залишати дітей було не страшно.

В свій час Марію мама виховувала одна. Батька свого вона ніколи не знала. Отак привела Горпина на світ донечку, Марією назвала, і жила заради цієї дитини. Навіть своїм батькам не розповіла таємниці, через що вони вигнали її з дому. Але від дитини Горпина не відмовилася. Пригріла її з немовлям біля себе їхня далека бездітна родичка.

Так і жили вони разом, а коли тої не стало, вона свою хату і переписала на Горпину. Нехай маленька, напіврозвалена і стара, але все ж, своя. Коли Марії виповнилося 19, на роботі вона познайомилася з Василем, хлопцем з сусіднього села. Позустрічавшись трохи, вирішили одружуватися. Горпина прийняла зятя в хату.

Незабаром і двійко діточок народилося. Тішилася Горпина онуками, тепер всю свою любов і турботу віддавала їм. А Марія все частіше почала помічати, що помилилася у виборі чоловіка і батька для своїх дітей. Він був з тих чоловіків, яким нічого не треба. За всі роки, що вони прожили разом, зятю не прийшла думка зробити ремонт вдома чи, взагалі, думати про зведення нової хати, бо ця вже геть стара.

Василь все більше прилягав до чарки, а Марія все частіше думала про розлучення і про те, як допомогти дітям. Першою в Італію поїхала її сусідка. Марія, все добре обміркувавши, теж зважилася на цей крок.

Треба сказати, що жодного разу вона про це не пошкодувала. Було важко, особливо на початках. Але зате у Марії зараз найкрасивіший будинок в селі. Діти виросли. Доньці вона купила квартиру. Але кілька років тому дочка з зятем і дітьми переїхала на постійне проживання в Польщу, зятю там запропонували гарну високооплачувану роботу. Марії залишається лише порадіти за доньку.

В селі, в будинку на два поверхи, який Марія звела за зароблені в Італії гроші, залишився син з невісткою. Нещодавно Марія допомогла сину придбати автомобіль. Тепер збирає гроші, щоб купити ще й квартиру, бо невістка з міста і в селі жити не хоче.

Ще донедавна її 87-річна мама була здоровою, наводила лад вдома, поралася на городі. Але вік бере своє, все почалося з того, що мама почала втрачати пам’ять. Зараз періодами – то нікого не впізнає, то щось пригадує. Таку людину саму вдома без догляду залишати не можна. От і стала бабуся обузою для сина Марії і його дружини.

Син подзвонив Марії в Італію і сказав, щоб та поверталася додому і гляділа свою матір сама. У нього через це почалися негаразди в сім’ї – його дружина не має наміру обходити чужих людей, а йому самому ніколи, бо постійно на роботі.

Марія б з радістю кинула все і поїхала б додому до мами. За 20 років вона вже достатньо заробила. Але вже рік, як вона зустрічається з Маріо. З цим італійцем вона познайомилася випадково, в магазині. Чоловік ровесник Марії, вдівець, без дітей. Живе з своїм стареньким немічним батьком. Марія якраз зараз працює у них, доглядає дідуся.

Вперше в житті Марія почувалася щасливою жінкою, бо з чоловіком щастя так і не зазнала. Але тепер їй доведеться робити нелегкий вибір між коханням і мамою.

Спеціально для ukrainians.today. Передрук без гіперпосилання на ukrainians.today заборонений.

Фото ілюстративне – topfase.com.

You cannot copy content of this page
facebook