fbpx

В неділю мені зателефонувала подруга. Вона нещодавно розлучилася. Анні дуже подобався один чоловік, і він, нарешті, запросив її на побачення. Анна просила, щоб я пішла з ними, адже моя думка їй дуже важлива, вона боїться знову помилитися. Як тільки я побачила цього чоловіка, він мені відразу не сподобався, але я промовчала. Ми сиділи в кафе пів години. Цей вечір я не забуду ніколи

Інколи дивуюся жінкам, вони можуть щиро закохатися в чоловіка, відкидаючи всі його недоліки, бачачи лише його позитивні сторони. А коли виходять заміж, і починається буденність, кажуть, що не думали, що у них такий чоловік, я думаю, що перед одруженням варто звертати увагу саме на недоліки, і зробити вибір, чи зможете ви з ними змиритися у шлюбі, адже доросла людина навряд чи зможе легко змінитися.

Була у мене одна подруга Анна. Зараз ми дуже рідко з нею спілкуємося, а кілька років тому щовечора по телефону розповідали одна одній свої новини за минулий день.

На той момент подруга була розлучена і підшукувала собі чоловіка. Вона ходила на побачення зі знайомими, які частенько її запрошували в кафе, чи ресторани. Анна була досить симпатичною дівчиною, тому шанувальників їй не бракувало.

Одного разу вона подзвонила мені і стала розповідати, що познайомилася хорошим чоловіком. Їх познайомила спільна знайома. Поки вони лише листувалися, але завтра вони зустрічаються в кафе, він врешті запросив її на побачення.

Я пораділа за подругу, побажала їй успіху. Вона подякувала, але сказала, що завтра і я повинна піти з нею на побачення, вона хоче знати мою думку, і це для неї дуже важливо.

Їй дуже подобався той чоловік, але вона боялася помилитися, як в першому шлюбі. Я сказала, що не хочеться бути третьою зайвою, мені буде незручно. Але Анна була дуже наполегливою, і я погодилася.

На наступний день ми зустрілися втрьох біля входу в кафе. Подруга була вся переповнена щасливими емоціями, їй дуже хотілося, щоб на цей раз все склалося вдало і закінчилося щасливим весіллям.

Скажу чесно, що мені відразу не сподобався цей чоловік. Навіть не те, що зовнішнім виглядом, сорочка, до речі, у нього була біла. Він дуже не сподобався мені саме своїми манерами.

Ми, привітавшись та познайомившись ближче, зайшли в кафе, сіли, до речі він Анні навіть стільчика не допоміг відсунути, зробили замовлення. Чоловік відразу нас попередив, що побачення побаченням, але рівно через годину у нього по телевізору буде йти футбол, пряма трансляція, і йому обов’язково потрібно встигнути додому.

Як не дивно, говорили тільки ми з ним, подруга настільки була захоплена ним, що навіть двох слів до купи не могла зв’язати. Вона очей не відводила від нього. Говорив він лише про те, що цікавить його, про свої захоплення та інтереси, і жодного разу не поцікавився, а що ж подобається Анні. Лише коли завели мову про кішок, я змогла з ним трохи поговорити.

Ми пили чай з тістечками, тому впоралися за пів години, як він і планував. Коли принесли за наш столик рахунок, він швидко глянув на нього і закричав:

– 350 гривень за три чаї? Це справжнісінький грабунок! Куди ви мене привели? Ось вам мої 100 гривень, решту додавайте, як хочете!

Сказати, що я була шокована, значить не сказати нічого. Я на його гроші і не розраховувала, але такої поведінки не очікувала. Він попрощався і побіг дивитися свій футбол.

Ми з подругою оплатили рахунок, вийшли з кафе. Я вже хотіла завести розмову про її кавалера, адже Анна сама мене запросила на побачення, щоб дізнатися мою думку.

Мене переповнювали негативні емоції і я хотіла поділитися цим з Анною, сказати, щоб вона добре подумала, адже це не той чоловік, який зробить її щасливою.

Тільки я відкрила рот, щоб сказати все, що про нього думаю, як Анна мрійливо сказала:

– Ти знаєш, він мені так подобається, він такий класний! Шкода, що ми рано розійшлися. Я так сподіваюся, що я йому сподобалася, і він мені ще обов’язково зателефонує.

Це був вже мій другий шок за останню годину. Я вже й не знала, з чого починати. І, взагалі, чи маю я право втручатися в життя Анни?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.com

You cannot copy content of this page