Ще до одруження ми з чоловіком домовилися, що не будемо жити ні з моїми батьками, ні з його мамою, на перших порах підем на знімання, а там будемо думати про своє. Ми відразу почали говорити про власний будинок, варіант з квартирою ми не розглядали.
І ось довгоочікувана мить настала, будинок ми майже закінчили, і скоро будемо в нього переселятися. Для цього нам знадобилося довгих 10 років, весь цей час ми обоє багато працювали.
Але мене нещодавно дуже засмутив мій чоловік, який мені повідомив, що дім ми будемо оформляти не на нас двох, на трьох. Третьою буде його мама. Я ж зовсім не налаштована ділити своє майно з свекрухою.
Коли у нас народилася донечка, моя мама нам дуже допомагала, а свекруха в цей час бідкалася, що поки я в декреті, працювати доведеться тільки її сину, хоча сам чоловік в цьому проблеми не бачив.
З внучкою свекруха не сиділа жодного дня, в цей час вона була повністю поглинута проблемами доньки. Сестра чоловіка теж в цей час народила дитину, мама у них днювала і ночувала. А до нас час від часу заходила і з ввічливості питала як ми, як внучка.
З декрету я вийшла завчасно, моя мама погодилася сидіти з дитиною, для цього вона навіть з роботи пішла. Разом ми встояли, зате тепер у нас є будинок нашої мрії.
В грудні минулого року ми повністю закінчили будівництво, залишилися певні недоробки, але з цим можна миритися. Ми планували після свят купувати меблі і заїжджати. І тут чоловік мені каже, що з нами буде жити його мама, бо їй одній зараз важко.
Зовиця з чоловіком, до яких постійно бігала свекруха, переїхали жити за кордон і тепер мій чоловік каже, що не можна залишати маму одну. Але переїжджати до нас вона не хоче, каже, що не буде відчувати себе в нашому домі господинею.
От мій чоловік нічого кращого не придумав, як записати на свою маму частину нашого будинку. Звичайно, я проти, і я відразу сказала про це йому. А ще я йому пояснила, що після того, як мами не стане, її частка буде порівну ділитися між ним і його сестрою. Питаю, чи згоден він буде віддавати зовиці гроші за власний будинок?
Але він впевнений, що до цього не дійде. А я не знаю, як його переконати, що це не зовсім вдала ідея – переписувати частку в нашому будинку на його маму, яка не вклала в будівництво жодної гривні.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
