Олег Яровий із дружиною Інною відкрили у Польщі унікальну кав’ярню розміром 6 кв. м. Це стало улюбленим місцем багатьох любителів кави. В невеликому приміщенні розмістили два умивальники, кавовову машину, барменську стійку, полички на різний інвентар, туалет, три сидячих місця на підвіконні і кілька зовні. Заклад потрапив у Книгу рекордів, як найменший в країні, пише Gazeta.ua.
У Польщу українці, які родом із Хмельницького, переїхали 2,5 роки тому. До того тривалий час мешкали та працювали у Києві.
“Вирішили, що хочемо вийти з зони комфорту, отримати інший досвід, пожити в іншій країні. Обрали Польщу, оскільки дружині запропонували роботу у Варшаві без необхідності знання польської. Після вивчення мінімального рівня польської першою поїхала дружина. Я приєднався через місяць, – розповідає Олег Яровий.
Через три місяці після переїзду разом із дружиною відкрив кав’ярню Dobro&Dobro. Для запуску бізнесу витратили близько 5 – 6 тисяч доларів. Близько половини пішло на техніку.
“Коли жив у Києві, мав стабільний дохід. Важко було від нього відмовитися, щоб починати щось з нуля. У Польщі це питання постало само собою. Вирішив ризикнути і відкрити власну справу. Написали з дружиною список бізнес-ідей, які могли б фінансово реалізувати. Найбільш рентабельним був би продаж алкоголю або їжі. Але не хотілося “пахнути” спиртним чи шаурмою. Тому зупинилися на ідеї з кав’ярнею.”
Перший крок у відкритті власної справи — реєстрація бізнесу. Вона залежить від того на основі яких документів перебуваєш у Польщі.
“Якщо є посвідка на постійне перебування в Польщі або карта поляка, ти маєш право реєструватися як фізична особа-підприємець (реєстрація безкоштовна). Якщо ж таких документів в тебе не має, єдиний вихід реєструвати ТОВ (реєстрація платна). Документи можна подавати особисто або через інтернет. Реєстрація ФОП тривала 3 дні., каже Олег Яровий, – Є щомісячні платежі до страхового фонду – аналог нашого єдиного соціального внеску. Але упродовж перших двох років своєї діяльності, як приватного підприємця, маю право платити лише 50% від суми. Також є знижки до 700 зл. на купівлю касового апарату “.
Наступний важливий крок — пошук і ремонт приміщення. За 2 тижні до відкриття (коли приміщення практично повністю підготовлене) пишеться заява у санепідемстанцію. Вона упродовж двох тижнів розглядає заяву, перевіряє заклад та видає дозвіл на роботу. Більше ніякі органи контролю не турбуватимуть.
Читайте також: ЦЕ БУЛА КВАРТИРА ЦIЄЇ ГUДOТИ: ПОМІТИЛА, ЩO ЧОЛОВІК МЕНЕ OБМAНЮЄ І ВИРІШИЛА ВИCТЕЖИТИ ЙОГО КOХАНКУ
“Цікаво, що у кожному польському місті трактування одного і того ж закону може відрізнятися і вимоги санепідемстанцій можуть бути різними. Тому їх краще дізнаватися безпосередньо у інспектора санепідемстанції щоб із першого разу пройти перевіркуНаприклад, у Варшаві від нас вимагали окремий туалет для персоналу і клієнтів. У Любляні одного було достатньо”
Думки, що відкриваємо найменшу кав’ярню не було, в Києві таких багато, розповів власник. Але, коли почали приходити клієнти, звернули увагу на те, що їх дуже дивує розмір приміщення. У Польщі такі заклади зазвичай просторіші.
“Заради цікавості знайшли із дружиною в Інтернеті інформацію про найменшу кав’ярню Польщі. Виявилося, що вона має 15 квадратних метрів. Наша — втричі менша. Вирішили, що це потрібно використати. Запросили до себе представників Книги рекордів Польщі та отримали від них сертифікат про рекорд”.
За словами Олега Ярового, кав’ярня окупилася трішки більше, ніж за півроку. Зараз подружжя планує поширити ідею Добра по всій країні і запустити першу українську мережу кав’ярень в Польщі.
“Розвиваємо франшизу. Пропонуємо її, на даний момент, тільки українцям. Інвестиції від 4,5 тисяч доларів. Власників франшизи забезпечуємо комплектом необхідного обладнення для приготування кави. Зараз відкриваємо ще один заклад у Люблені”.
