fbpx
Життєві історії
У місті з чоловіком нам стало жити важко, грошей постійно не вистачало і ми вирішили поїхати в село. Стали жити недалеко від моєї мами, дуже сподівалися, що вона нам допомагатиме, адже рідна людина

У мене зараз дуже чудова сім’я, люблячий чоловік Микола і двоє хороших діток, про таке життя мріяти можна. Я вийшла заміж рано зі щирого кохання, в 20 років вже мала свою сім’ю і я покинула рідну домівку.

Мої тато з мамою жили недобре, між ними ніколи не було злагоди та взаєморозуміння, тому я завжди мріяла покинути свою рідну домівку, щоб збудувати свою щасливу сім’ю і так, врешті, сталося.

З мамою своєю я іноді розмовляю по телефону, я сама їй дзвоню, але тільки у справі, їй здається ніколи не цікавило моє життя, їй не було на важливіших подіях в моєму життя таких, як виписки з немовлям, весілля, вручення червоного диплома після закінчення навчання. Мені, звичайно, було прикро від того, я завжди хотіла, щоб вона мною пишалася, але траплялося це рідко, мама завжди була холодною до мене.

Ми жили з сім’єю в місті, але згодом вирішили поїхати в селище працювати, ми там знайшли роботу за фахом, і діти могли б рости на свіжому повітрі.

Поїхали в рідні краї, до мами, все таки родина близька, мама вона є мама думала я, вона і зрозуміє, і допоможе. Мама розлучилася з батьком вже давно.

Ми орендували поруч з мамою маленький будинок.

Як тільки приходили в гості до неї, відразу почала сердитися на онуків, мовляв іграшки кидають, посудом граються, шпалери бруднять, стала просити гроші на продукти для дітей і на інше чим вони могли там користуватися.

Звичайно, що моя мама з онуками не дуже любила сидіти, я це розуміла, адже бачила це сама, але мама погоджувалася, коли було потрібно і я дуже її просила про це, звісно, але я пам’ятаю як зараз як за столом сміючись сказала, що всі їй роблять компліменти яка вона молода бабуся, на що вона відповідає моя дочка мені як сестра.

А одного разу мама поїхала в санаторій відпочити і познайомилася там з дядьком Степаном. А через місяць він вже приїхав жити до неї.

Ми один раз прийшли з дітьми до них в гості, другий. А потім мама сказала мені, по секрету, що Степан не любить коли ми приходимо з дітьми в гості, натякнувши цим, що вона сама ходитиме до нас сидіти з дітьми, а ми щоб до них, краще, не ходили, вона не хоче через це мати якісь непорозуміння з .

Після того ми з мамою не говорили, якийсь час навіть не ходимо до неї в гості і до себе її не запрошуємо. Якось самі впораємося з усім. Але коли прийде старість, я теж скажу своїй мамі, щоб не ходила до мене і не просила допомоги, скажу, що мій чоловік теж не хоче її бачити.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page