В цьому році на Різдво я залишився один. Мені 70 років, я був двічі одружений, але зараз я залишився самотнім. З першою дружиною я розлучився, а другої не стало три роки тому. У мене є доросла донька від першого шлюбу, але вона не хоче зі мною спілкуватися. Я не раз запрошував її до себе в гості, та вона не приймає моїх запрошень.
З першою дружиною я розлучився двадцять п’ять років тому, відразу пішов до іншої. Зв’язок намагався підтримувати, але нова сім’я займала більшу частину часу.
Із дружиною ми розійшлися мирно. На аліменти вона подавати не стала, тому що я справно виділяв пристойну суму на дитину. На той момент доньці було десять років. Вік середній, начебто все можна обговорити, але водночас багато сприймається надто насторожено. Тому, мої спроби пояснити їй ситуацію, що склалася, не принесли того ефекту, якого я намагався досягти.
Ми, звичайно, зустрічалися, але в мене завжди було відчуття її підозрілого ставлення до мене. Дочка завжди намагалася випитати в мене, чим нова сім’я відрізняється від колишньої. Чому я вибрав її та пішов від них. Декілька разів питала, чи люблю я її як раніше. Ну звичайно, як раніше, навіть ще більше, тому що рідше став бачити і сильніше сумую. Але вона дуже підозріло все це слухала і постійно шукала неправду в моїх словах.
З колишньою дружиною стосунки вдалося зберегти, хоч я на це й не сподівався. Але ми дорослі та культурні люди, тому все вийшло.
Після народження дитини в новій сім’ї, мені довелося зменшити кількість наших зустрічей на перший час, поки малеча трохи не підросла. Але цього часу вистачило, щоб моя старша дочка засумнівалася в моєму ставленні до неї. Усі мої подальші спроби відновити колишні стосунки не дали результату. Я став їй чужим, але сподівався, що дочка підросте і все зрозуміє.
Через багато років, вона так само холодна. Мої спроби не дають потрібного результату. Мені дуже важко усвідомлювати, що моя дочка досі не змогла мене зрозуміти та пробачити. Адже було б значно гірше, якби я залишився жити з нелюбимою жінкою. Коли дитина виростає у такій сім’ї, для неї вважається нормою відчужені стосунки між подружжям.
А так, вона виросла в хорошій сім’ї та сприятливій атмосфері, перша дружина незабаром вийшла вдало заміж Все у всіх добре, здавалося б, але дочка не хоче зі мною спілкуватися. Навіть з онуками не дозволяє бачитися. Я все розумію, дитяча образа і таке інше, але дитинство вже скінчилося. Вже сама стала мамою і час би все розуміти.
Я дуже хочу відновити ці стосунки і якнайшвидше. Ну, скільки ще років вона ображатиметься на мене? Коли ми зможемо спілкуватися як батько та дочка?
У мене є добротний будинок, я планую переписати його в майбутньому на дочку. Ну чому доросла донька не може мене пробачити, адже вже стільки часу спливло.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
