Дуже важливо в житті, коли близька людина залишається поряд з тобою і в хвилини радості, і в хвилини смутку може підтримати тебе.
– Ще зовсім нещодавно, на Новий рік, Світлана мені тут такі душевні пісні співала, такі солодкі слова промовляла! Мовляв, такої хорошої подруги, як я, у неї немає, і не було ніколи і не буде вже ніколи. А як одного разу грошей питання торкнулося, вже не така і подруга, виходить, та й я для неї вже й не така важлива і незамінна. Пиши, каже, мені розписку, на який час тобі гроші потрібні, під які відсотки ти в мене їх береш, а там я подумаю, звісно. А відсотки мені сказала такі, що я й в банку можу взяти кредит майже з такими ж відсотками, отака, виявляється подруга, – поділилася якось зі мною кума.
Світлана і Марина – подруги, можна сказати, з самого дитинства, гарно спілкувалися багато років поспіль. Познайомилися вони ще в школі, та так і йдуть по життю разом. Юність, студентство, негаразди різні і радості, заміжжя, народження дітей, розлучення – все це вони пройшли спільно, вони наче сестри були.
Останнім часом у моєї куми Марини в житті непростий період є: рік тому вона розлучилася з чоловіком, залишилася одна з сином. Майно вони й досі між собою поділити ще не можуть, від аліментів колишній відмовляється – точніше, перераховує їй зовсім якійсь копійки, аби рахувалося, за них нічого не купиш в наш час суттєве дитині, смішно та й годі. На роботі у Марини прибрали всі надбавки та премії, залишився лише один оклад у 7 тисяч гривень, так що з грошима теж невесело їй зараз виходить. Хіба це хороша зарплата, коли ти сама виховуєш дитя?
А нещодавно у Марини пральна машинка вийшла з ладу і задумала вона собі купити іншу, але хотіла хорошу, а вона недешева, відкладених грошей немає, і жити теж потрібно за щось.
Проблема, як завжди, в грошах, які доведеться брати в борг. По-іншому зараз зовсім не вийде.
– А от у Світлани вільні гроші зараз є! – каже Марина. – Рік тому подруга отримала спадщину і продала свою частку в квартирі дідуся. Гроші лежать на рахунку. вона ні копійки з них не витратила, сама про це говорила. Тетяна хоче назбирати ще і купити квартиру своєму синові. Це не поспішає, звичайно, адже синові всього тринадцять років, але вже зараз думає, щоб краще влаштувати синові життя.
Загалом, Марина звернулася до подруги, не сумніваючись, що та виручить її у таку непросту хвилину. Світлана довго думала, а потім сказала – пиши, мовляв, розписку, вказуй які відсотки.
– А відсотки, між іншим, куди більші, ніж ті, під якими у неї лежить внесок! – сумно зітхає Марина. – Виходить подруга на мені ще й заробить. Так я тоді в банку краще візьму! Мені буде простіше! Зате нікому не буду зобов’язана.
Марина серйозно образилася на подругу. У Світлани в житті зараз все добре, справи йдуть чудово – сім’я, дитина, достаток, хороший чоловік, який і заробляє, і дружину з дитиною на руках носить; а у найкращої подруги – з усіх боків проблеми. Могла б і допомогти. Тим більше гроші подруга просить у неї не назовсім, а в борг. Віддала б з часом все до копійки.
Можна, звичайно, взяти кредит, який потрібно і в банку, але чи дадуть з такою зарплатою, і скільки дадуть? Чи вистачить цього на хорошу пральну машинку? І все через подругу.
– Ну послухай, це її власні гроші! – кажуть знайомі Марини. – Вона не хоче їх тобі давати – має право. Ти не повинна ображатися на неї, просто, коли вона колись звернеться до тебе за допомогою чи підтримкою, то ти теж зможеш відмовити їй, і будеш права.
– Звичайно, має! – пояснює Марина. – Тільки яка вона після цього подруга? Дружба – це, між іншим, взаємовиручка, а не просто пусті розмови на кухні за чашкою чаю.
А як вважаєте ви, позичити подрузі під відсотки – це нормально чи ні? Чи Світлана була зобов’язана виручити подругу?
Фото ілюстративне.
