fbpx
Breaking News
Найбільш рeвнuвий знак Зодіаку серед чоловіків: Oй, як не солодко його дружині. Такого стepпuть не кожна
Щосуботи Тетяна йде на те місце, куди приїжджають бусики з України. Наші жіночки збираються там, щоб передати дітям чи родичам пакунок з презентами і кілька євро. Тетяна теж прийшла, а сльoзи лиють рікою. Одна жіночка поцікавилася — що сталося, Тетяна розповіла. “Не бiда, — заспокоїла співвітчизниця. — Звільняйтеся сьогодні і приходьте на моє місце”. Додому поверталася окрилена: є Бог на небі і добрі люди. Та вдома на неї чекав “сюрприз”. Коли бабулька почула “радісну новину”, сказала, що не заплатить пані Тетяні за відпрацьований місяць
З xвилюванням Зоя розпечатала конверт, який прийшов в село у сільраду. Там були короткий лист і якась газета. «Здрастуйте, Зоя Єгорівна! Нeмає більше у Вас батька. Останнім його проханням було сповістити про віддану любов до Вас. Єгор Семенович — людина, гідна поваги. Про це довідаєтесь із публікації в газеті. Гордіться ним. Друзі Вашого батька». Сеpце враз защеміло, і Зоя поквапливо розгорнула газету. Погляд вихопив фото. Навіть не читаючи тексту, здогадалась: це батько. — Мамо, з твоєї ласки я виросла без батька… — сxлипнула Зоя
Появі маленького раділи всі, крім Ангеліниної мами. – Краще буде, якщо ти відмoвишся від нього, – заявила кaтегорично. – Ти молода, тобі ще треба oсобисте життя влаштувати. Кому потрібна будеш із «возом»? А так вийдеш заміж, а тоді нарoджуй, скільки захочеться. Зранку телефон матері не відповідав, а в кухні на столі лежала записка: «Це дитя буде мати повноцінну сім’ю. Такий гарний і здоровий хлопчик у дuтячому будинку довго не затримається. Так буде краще для всіх. Якщо можеш, вибач!»
Весілля було в рoзпалі, гості не зводили з наречених захоплених поглядів. Лише Люська щоразу поглядала на вулицю, її непокоїла єдина думка: прийде чоловік сам чи з кoxанкою? Коли Люська бігла з тарілками від кухні до шалаша, запримітила, як  під весільний марш музикантів зайшов у двір її Микола з молодицею. Люди переказували, що пoкинув роботу, став їздити на заробітки, бо кoxанці треба грошей, одягав її, як лялечку, і навіть почав будувати їй хату, щоб не жити у старенькій xалупі  
Життєві історії
У Греції я навчилася у місцевих жінок мистецтву бути щасливою

Пані Надії 65.Вона працює у Греції вже 21 рік, доглядає 95-ти річну вдову Деметру.

Деметра у своєму віці  веде активний спосіб життя: танцює, купує собі гарний одяг і ще може хильнути чарочку міцного напою.

Надія працює доглядальницею і компаньйонкою. І от яким цікавим досвідом вона поділилася.

«Поїхала у 1997-му, коли залишилася сама з двома дітьми. Чоловік помер, роботи в Україні не було. Родичка, яка працювала в Афінах, порадила мене Деметрі. Пам’ятаю, коли вперше до неї зайшла: змучена, худа, вся у чорному – ще в траурі.

Деметра стала тягнути мене за рукав і щось вигукувати. Родичка перекладала: мовляв, не подобається їй, що я така молода і гарна ношу такий сумний одяг. Доведеться вчити мене, як жити.

Деметра стала вдовою у 45, як і я. ЇЇ чоловік був капітаном торгового судна, набагато за неї старшим. Вийшла заміж у 17, прожили вони разом 28 років. Не працювала жодного дня.

Коли чоловік працював, нічого для неї не шкодував. А як вийшов на пенсію – раптом став кожну копійку рахувати. Прискіпуватися, що вона забула світло в ванній вимкнути, нову сукню купила. Не пускав на танці, ревнував. То ж коли помер, Деметра каже, у неї наче крила виросли.

Шукати заробітку, як мені, їй не довелося: у Греції вдови довіку отримують частину пенсії чоловіка. Якщо знову не вийдуть заміж. От і Деметра романи крутила, а заміж не виходила. Мовляв, навіщо гроші втрачати?

Навіть тепер, після всіх перерахунків через державний режим економії, вона має приблизно 5 тисяч євро щомісяця (до 2016-го вдови в Греції отримували 75 % пенсії чи заробітної плати чоловіка, а тепер – 50 %, а то й менше).

Пані Надія отримує від Деметри лише 400 євро на місяць. Однак не нарікає: адже її підопічну хвороби не доймають – її більше цікавлять танці і розпродажі у магазинах. Ще одна пристрасть гречанки – взуття за індпошивом. Тільки туфель у неї – півсотні пар. Мене також навчила любити гарні речі, веселі компанії, танці.

Читайте також:  Робота в Італії дала мені свободу, але забрала єдиного сина

Дивлюся, як живеться моїм ровесницям в Україні, й не хочу повертатися на ту мізерну пенсію. Прошу в Бога довгих літ Деметрі. А там, хтозна, може собі привабливого вдівця знайду».

За матеріалами ЕКСПРЕС, Ю. Постоюк, Афіни

Related Post