Пані Надії 65.Вона працює у Греції вже 21 рік, доглядає 95-ти річну вдову Деметру.
Деметра у своєму віці веде активний спосіб життя: танцює, купує собі гарний одяг і ще може хильнути чарочку міцного напою.
Надія працює доглядальницею і компаньйонкою. І от яким цікавим досвідом вона поділилася.
«Поїхала у 1997-му, коли залишилася сама з двома дітьми. Чоловік помер, роботи в Україні не було. Родичка, яка працювала в Афінах, порадила мене Деметрі. Пам’ятаю, коли вперше до неї зайшла: змучена, худа, вся у чорному – ще в траурі.
Деметра стала тягнути мене за рукав і щось вигукувати. Родичка перекладала: мовляв, не подобається їй, що я така молода і гарна ношу такий сумний одяг. Доведеться вчити мене, як жити.
Деметра стала вдовою у 45, як і я. ЇЇ чоловік був капітаном торгового судна, набагато за неї старшим. Вийшла заміж у 17, прожили вони разом 28 років. Не працювала жодного дня.
Коли чоловік працював, нічого для неї не шкодував. А як вийшов на пенсію – раптом став кожну копійку рахувати. Прискіпуватися, що вона забула світло в ванній вимкнути, нову сукню купила. Не пускав на танці, ревнував. То ж коли помер, Деметра каже, у неї наче крила виросли.
Шукати заробітку, як мені, їй не довелося: у Греції вдови довіку отримують частину пенсії чоловіка. Якщо знову не вийдуть заміж. От і Деметра романи крутила, а заміж не виходила. Мовляв, навіщо гроші втрачати?
Навіть тепер, після всіх перерахунків через державний режим економії, вона має приблизно 5 тисяч євро щомісяця (до 2016-го вдови в Греції отримували 75 % пенсії чи заробітної плати чоловіка, а тепер – 50 %, а то й менше).
Пані Надія отримує від Деметри лише 400 євро на місяць. Однак не нарікає: адже її підопічну хвороби не доймають – її більше цікавлять танці і розпродажі у магазинах. Ще одна пристрасть гречанки – взуття за індпошивом. Тільки туфель у неї – півсотні пар. Мене також навчила любити гарні речі, веселі компанії, танці.
Читайте також: Робота в Італії дала мені свободу, але забрала єдиного сина
Дивлюся, як живеться моїм ровесницям в Україні, й не хочу повертатися на ту мізерну пенсію. Прошу в Бога довгих літ Деметрі. А там, хтозна, може собі привабливого вдівця знайду».
За матеріалами ЕКСПРЕС, Ю. Постоюк, Афіни
