У Галини 5-річна дитина і, напевно, таки досить невдалий шлюб. Гірше ніж у людей. Живуть разом з чоловіком вже 10 років – і як в тій казці: чим далі, тим гірше.
Починалося спільне сімейне життя у них, напевно, як у всіх, красиво та дуже романтично. Любов, весілля, голуби в небо, безгрошів’я і труднощі перших років, які сприймалися з оптимізмом і вірою в найближче краще майбутнє, купівля невеликої, але своєї квартири, а потім несподівана звістка про дитятко.
Мабуть, їх почуття не витримали випробування декретом. У чоловіка справи різко пішли в гору, і він раптом відчув себе господарем їхнього спільного життя, зрозумівши, що Галина нікуди не дінеться. Постійно критикував її зовнішність, докоряв грошима, які він, годувальник, в поті чола заробляє, а вона лише те й робить, що втрачає їх та й все на тому.
Довгі роки Галина відчайдушно “намагалася зберегти сім’ю”, намагалася бути мудрою та розважливою жінкою, подивитися на все очима чоловіка, працювала над собою: готувала смачніше, прибирала чистіше, відчайдушно намагалася схуднути, розпочати з ним “розумну” розмову, а не лише “балаканиною” про дитину і свої домашні справи.
Втім, незабаром навіть самій Галині стало зрозуміло, що все не те і не так. Просто так милим не будеш цій людині, хоч ти гопки скачи.
А останньою краплею стала зрада її чоловіка. Галина якось випадково дізналася, що коханий чоловік не у відрядження їздить двічі на місяць, а живе на сусідній вулиці у прекрасної феї.
Плачучи в ночі, Галина, яка тільки що дізналася неприємну новину, подзвонила кращій подрузі. Та приїхала відразу, поговорила, заспокоїла і переконала Галину не поспішати зі швидким рішенням, а добре все зважити. Прийняти те, що розлучення неминуче, але розлучитися з розумом потрібно, а не інакше.
– Піти в нікуди з однією сумочкою за плечима – це, звичайно, красиво, але дуже нерозумно з боку дружини! – сказала подруга. – Перш ніж розлучатися з чоловіком – потрібно забезпечити тили! Все ретельно продумати, добре підготувати, і тоді вже розлучатися.
Загалом, останні півтора року Галя тільки й те робила, що займалася тим, що готувала собі ґрунт для розлучення, і, здається, цілком в цьому досягла успіху.
По-перше, не поспішаючи, знайшла собі досить хорошу роботу зі зручним графіком та хорошою зарплатою та дуже надійну та хорошу няню своїй дитині.
По-друге, почала збирати гроші, в основному, звичайно, у свого чоловіка. Чоловік, який тішився тим, що Галина більше не втомлює його допитами на тему “де був”, якось розслабився, і перестав слідкувати, що робиться навколо нього. Де проханнями, де просто взяла з кишені, він був захоплений тією жінкою, тому грошей останнім часом не рахував. Може, хтось скаже, що це негарно. Подруга права – піти в нікуди з гордо піднятою головою набагато красивіше. Тільки ось виживати потім з дитиною проблематично, тим паче, коли ти без роботи і без допомоги.
По-третє, Галина відучилася на права, тепер вона сама вміла водити автомобіль і випросила у чоловіка, щоб він купив їй хоч не дуже дорогу машину.
Ну і так по дрібниці – купила собі і дитині одяг, новий телефон, новий ноутбук.
Цього літа Тоня вже збиралася покинути чоловіка, вона відчула, що стоїть впевнено на ногах, і цілком може йти по життю сама.
Але тут у чоловіка почалася чорна смуга. Злягла його мама, а Галина носила їй їжу. Чоловік втратив роботу.
Як і слід було очікувати, фея розчинилася в густому тумані, і все цілком зараз на Галині: чоловік, недужа свекруха, забезпечення їх всіх їжею і увагою. Ну і дитина, звичайно. Якби не машина, Галина б не впоралася. Чоловік тепер співає зовсім інші пісні: мало не руки цілує, говорить кожен раз, що Галина свята, що він був таким нерозумним, що нічого дорожче сім’ї у нього немає, що він тільки зараз все зрозумів, як помилявся.
А от Галина абсолютно не хоче залишатися з цією людиною – занадто багато поганого згадується за останні роки.
– Треба було раніше йти від чоловіка, поки все нормально було! – якось на днях сказала тоні одна родичка. – А тепер вже якось недобре кидати його без копійки з старенькою мамою.
Тоня, як і раніше хоче піти. Вони не вінчані, але – не чужі люди. Як кинути людину, коли чоловік теж недобре себе почуває останнім часом? Що з ним буде? Йому треба продукти носити, годувати, допомагати.
Зрештою, і хороше було у них в житті, не тільки ж погане.
Хоча він би покинув її, напевно, в такій ситуації і Галя це добре знає. І взагалі, невідомо, як він поведе себе, коли встане на ноги.
А Галині треба думати перш за все про себе та дитину, діяти за планом. А чоловік зі своєю матір’ю – нехай як знають. Можливо хтось Галину засудить, але їй вже тепер байдуже і до рідних і до чужих людей. Адже про неї ніхто не потурбується, коли їй буде важко. Таке воно життя.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – shaman-angarsk.