Щороку до нас на день народження чоловіка приходить вся його родина. Так, вони приносять подарунки, щиро вітають, але сидять у нас до ранку, потім частина гостей йде, інші, в кого менше справ своїх, трохи відпочивають, а потім знову сидять до вечора, якщо це вихідний день.

Загалом це нас дуже втомлює, а особливо мене, адже я тільки й роблю, що за два дні до того готую і два дні після того прибираю. Виходить, що це свято перетворюється для мене на день, про який я навіть думати не хочу.

Останні декілька років ми навіть перестали запрошувати усю цю родину до себе, в надії, що зможемо тихо й спокійно відсвяткувати вдома вдвох. Та родина сама приходить уся, говорять, що це вже по старій традиції так.

А цього року ми подзвонили усім і сказали, що нас не буде вдома, щоб гості не йшли. Та мама чоловіка відразу образилася, сказала невже вона не може бути з сином поруч у його день народження, адже це і її свято. Вона заплакала і я, щоб її заспокоїти, сказала, що її ми будемо чекати. Тоді свекруха сказала, що візьме з собою доньку з сім’єю, рідну сестру і брата свого чоловіка, адже вони з дружиною зараз гостюють у них.

Загалом на день народження чоловіка у нас знову була повна квартира гостей. Родичі телефонували йому, вітали з днем народження, а як дізналися, що ми вдома, то всі стали з’їжджатися до нас. Знову ні про яке святкування для нас і мови не було, лише одні турботи, готування і прибирання.

Я вже не знаю чи взагалі можна щось зробити, щоб родина чоловіка більше не приходила до нас.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.