До Нового року ми вирішили закупити мамі продукти. У минулі вихідні спеціально їздили до гіпермаркету, щоб і собі, і мамі дещо прикупити. Мамин холодильник ми заповнили доверху всяким м’ясом, сиром, цукерками, рибкою червоною, загалом усім, що у звичайні дні вона сама не купує і нам забороняє, бо дорого. Але ж це свято, хочеться, щоб і вона його відчула.
А сьогодні зранку я заїжджала до неї і побачила, що у холодильнику пусто. Я відразу зрозуміла, чиїх рук це справа, мій братик був в гостях у неї поскаржився і мама йому все й віддала.
Сергій молодший за мене на 8 років. Мама була у другому шлюбі, коли народився брат. Її чоловікові тоді запропонували роботу в іншому місті, тож наша сім’я переїхала туди.
У мене із вітчимом хоч і були непогані стосунки, але їхати я нікуди не хотіла. Тут у мене були бабусі, тато, друзі та школа. Батьки тоді домовилися, що я залишуся з татом жити, а до мами їздитиму на канікули.
Цей варіант влаштував усіх, так ми жили п’ять років, а потім мама з чоловіком та сином повернулася до рідного міста. Я так і залишилася жити у тата, але до мами із задоволенням ходила у гості, іноді залишалася ночувати. Але з братом особливо не спілкувалася.
Вже немає ні мого батька, ні вітчима. Мама лишилася сама. Брат виріс лінивим, але дуже амбітним: йому хотілося всіх благ, але щоб вони якось самі на нього впали, без якихось його дій. Від мами він з’їхав п’ять років тому, коли одружився. Керує там у родині дружина.
З невісткою у мене теж склалися не дуже гарні стосунки, робити нічого не хоче, акторка, яких пошукати. Вони обоє з братом вирішили, що їх має утримувати наша мама.
Після батьків нам з братом дісталися квартири – мені тато залишив двокімнатну, братові від його бабусі по батькові дісталася однокімнатна квартира. Після весілля невістка швиденько перетворила квартиру на спільну власність – житло брата продали, щоб взяти трикімнатну в кредит. А потім невістка пішла в декрет, залишивши брата розбиратися з платежами.
А у брата з роботою не завжди добре складалося. Працював неохоче та до весілля нерегулярно, а навіщо? Жив він на всьому готовому у мами, своя квартира здавалася, ці гроші він витрачав тільки на себе.
Мама завжди його виправдовувала, мовляв, одружиться, стане серйознішим. Я не була так оптимістично налаштована, в результаті я мала право.
Після весілля брат не став більше заробляти. Як працював у якійсь конторці на заштатній посаді, так і продовжував. Тільки тепер у нього була дружина в декреті та іпотека, а мізерний заробіток всіх потреб не покривав. Тоді він нагодився просити допомоги у мами, а вона не могла відмовити синові, хоча я її за це картала.
– Ну от прийшли вони в гості, а діти так на фрукти та цукерки налягли, що в мене серце защеміло. Видно, що діти їх не бачать. Як я їм відмовлю, як не допоможу, дала з собою їм грошей трохи! – пояснювала мама.
Але що тут зробиш? Не можу я заборонити мамі розпоряджатися своїми грошима. Цього року мама вийшла на пенсію, дохід значно скоротився, зрозуміло. Але брат цього ніби не помітив, він із дружиною і далі ходять до мами скаржитися на життя.
– Цікаво виходить – я відриваю від своєї сім’ї, щоб допомогти тобі, а ти допомагаєш йому! Так не робиться, – пояснювала я мамі.
– Так і не допомагай тоді, – образилася мама. – Не можу я своєму синові у складній ситуації не допомогти.
Тоді я вирішила діяти інакше. Гроші мамі я давати перестала. Натомість я оплачувала їй комуналку, купувала необхідні речі та продукти. І ось вирішила заповнити продуктами холодильник перед Новим роком. Минуло всього три дні.
Коли я побачила порожній холодильник, навіть не знала, що сказати. А мама стоїть за моєю спиною, з ноги на ногу переступає.
– Знову Сергій приходив? Він тепер і продукти виноситиме?
– Він не просив, я сама віддала, – почала захищати синочка мама. – Просто у них таке становище, що та стіл Новорічний не накрити. Мені багато й не треба, а там діти…
Виходить, що я просто затарила братику холодильник на Новий рік. А що робити з мамою, я не знаю. Сама вона собі нічого не купить, тридцятого та тридцять першого нас не буде в місті, а якщо купити їй зараз, то великий шанс, що знову дбайливий синочок до мами навідається.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
