Алла завжди довіряла чоловікові, то ж ніколи не мала такої звички – брати до рук телефон чоловіка і перевіряти повідомлення. Але того разу все вийшло випадково.
Того вечора Вадим прийшов додому раніше, а тому, поки Алла закінчувала готувати вечерю, одразу пішов у ванну. На його телефоні зазвучав сигнал, що прийшло повідомлення. За матеріалами.
– Тобі тут щось прийшло, – гукнула з кухні чоловікові.
Але він промовчав. Пікання, яке час від часу видавав мобільник Вадима, їй набридло, і вона підійшла до телефону. Не задумуючись, натисла на кнопку «відкрити» і прочитала: «Котусику, дякую за подаруночок. Чекаю на тебе. Завжди твоя… Люблю…» Від несподіванки Алла присіла на стілець, її кинуло в холодний піт, усе затремтіло. Знову й знову перечитувала повідомлення, не вірячи, що воно адресоване її чоловікові. Щасливі десять років, прожиті разом з Вадимом, миттю розлетілися на порох.
Їй здавалося, що за цей час їхні стосунки не перейшли в буденність. Навпаки, кожен новий день, прожитий разом, приносив цікаві несподіванки, приємні враження та емоції. Вадим керував фірмою, Алла мала власне ательє і займалася улюбленою справою. Сім’я була забезпеченою, підростало двоє гарних дітей. Навіть нещодавно обоє заговорили про те, а чому б не народити ще одне маля.
Алла була красунею, тож не дивно, що її навіть запрошували в модельне агентство, та дівчину ніколи не цікавили подіуми та увага до власної персони. Вона захоплювалася дизайном одягу. Вадим не одразу підкорив Алине серце: перш ніж піти під вінець, добре все обдумувала, придивляючись до свого залицяльника. Чи не тому їхня сім’я й видавалася міцною та щасливою, що одруження було наслідком розважливої любові, яка згодом ще й перейшла у дружбу.
Звісно, як і в будь-якої іншої щасливої пари, в Алли та Вадима теж були заздрісники. Але подружжя мало звертало на це увагу, майже не реагуючи на різні чутки та розмови. Жили у власному світі, виховуючи дітей та займаючись кожен своєю справою. Не дивно, що це повідомлення ошелешило Аллу: ну, ніяк не могла повірити у зміст прочитаного!
– Невже він міг зрадити мене? Невже наше життя – брехня? Хто ця дівчина, яка так відверто шле повідомлення одруженому чоловікові? В чому моя вина? Значить, щось упустила…
Недарма сусідки казали: «Все мають, але що довго проживуть разом – не віриться. Там, де гроші, там будуть і інші жінки». Вона почула ці слова випадково, повертаючись якось з роботи. Їй аж задзвеніло у вухах: виходить, тітки – кращі психологи, як вона.
Алла зібралася з думками, опанувала себе і відклала в сторону телефон. Вадим вийшов з ванної бадьорий і веселий. Обійнявши дружину, поцілував у щічку:
– Моя люба жіночка, – як завжди, шепнув щось гарне і сів до столу, на якому вже холола вечеря.
Жінка ледь стрималася, щоб не випалити щось в’їдливе. Вадим і не здогадувався, яких зусиль їй коштувала усмішка. Алла нічого не сказала про есемеску, яку вона видалила з телефону чоловіка.
«Час усе розставить на свої місця, не буду зопалу скандалити», – вирішила жінка.
Цей вечір був для неї найдовшим і найважчим за все сімейне життя. Хоча Вадим навіть нічого не помітив, Аллі здавалося, що не дочекається ранку.
Щоб розставити усі крапки над «і», наступний день вона розпочала зі стеження за чоловіком. Будь-що хотіла з’ясувати: є у Вадима інша чи ні? У такому шпигунстві минув тиждень. Алла, перетворившись на приватного детектива, забула про роботу, домашні обов’язки, свої справи. Вона тінню ходила за чоловіком, ховаючись у закутках. Вадим про це не здогадувався, але вечорами помічав, що дружина сама не своя. Намагався з нею поговорити, та вона лише нервово відмахувалася:
– Чому ти чіпляєшся? У мене все добре. Мабуть, пора збиратися у відпустку…
Тиждень розслідувань нічого не дав. Алла не знала, радіти цьому чи сумувати? Вадим поводився, як завжди: зранку їхав на роботу, протягом дня бігав у справах, двічі зустрічався з друзями та щовечора повертався додому. Якось до нього в офіс заїжджала ефектна жінка, проте її супроводжував чоловік.
Не з’ясувавши ситуації і змучившись від підозр, Алла дуже змінилася. Дійшло до того, що сварки стали у сім’ї звичним явищем. Вадим почав затримуватися на роботі, і це лише підлило масла у вогонь. Сім’я опинилася на межі розлучення.
Перед днем народження Алли, десь за півтора місяця після тієї есемески, Вадим буркнув зранку:
– Мої хлопці обіцяли зайти тебе привітати.
«Мої хлопці» – це Ігор та Семен, ще студентські друзі, з якими співпрацював у бізнесі. Хоча обоє не були готові до прийому гостей, але мусили вдавати, що у них все добре. Коли друзі трохи посиділи, Семен не втримався і запитав:
– Слухай, ми з Ігорем так і не зрозуміли: розіграли тебе чи ні? Посперечалися ми, як ти відреагуєш на цікаве повідомлення, яке було нібито від незнайомки. Ігор переконував, що тобі байдуже, а я доводив, що одразу зреагуєш. Словом, не знаємо, хто виграв. Ігор каже, що ти нікому не дзвонив – і я програв.
Вадим не міг «в’їхати», про що кажуть йому хлопці. Семен тоді докладно розповів про суть їхніх жартів і про текст, який відправили на його номер. Вадим одразу кинувся до телефону:
– Як ви могли, навіщо?! Його, мабуть, Алла прочитала. У мене сім’я валиться, – кинув зі злості.
Передивившись усі есемески, такої не знайшов. Усі троє нічого не розуміли. На розмову наважився Ігор. Він вийшов на кухню.
– Аллочко, сонечко, ти щось читала у Вадимовому телефоні? – запитав спантеличеним голосом.
– Читала… – більше жінка нічого не сказала, бо одразу розплакалася.
Він одразу зрозумів, чим міг закінчитися їхній жарт, і бухнув їй у ноги.
– Прости, нас. То ми так пожартували з Вадимом. Навіть подумати не могли, що ти передивляєшся його телефон…
Вадим був дуже ображений на своїх друзів, проте Алла одразу все пробачила – від щастя вона забула про свої безсонні ночі. Головне, що тепер у них все добре. Ніби і дорослі чоловіки – а повели себе, як діти.
Олеся ХАРЧУК.
Фото ілюстративне – gubdaily.
