В цьому році ми з чоловіком святкуватимемо ювілей – 20 років подружнього життя. За цей час у нас народилося троє дітей, старшим двійнятам минуло 18, а молодшій – 7. З Василем ми одружилися, коли мені було 19, йому 21.
Жили ми у свекрухи, я народила двійнят, мені було важко, проте ні чоловік, ні його мама мені не допомагали. Василь працював по змінах, дві доби на роботі, дві вдома, але коли він був вдома, то постійно хотів спати, а свекруха постійно повторювала, що чоловікові треба відпочивати, щоб я зайвий раз його не чіпала.
Через три роки не стало моєї бабусі і ми переїхали до неї в будинок. Тоді вже стало трошки легше! Жили ми добре, я його дуже любила і він теж до мене і до дітей дуже добре ставився. Потім у нас народилася третя дитина.
Але рік тому я помітила, що мій чоловік дуже змінився – постійно затримується на роботі, коли вдома – зі мною майже не розмовляє, свій телефон постійно тримає біля себе. Коли він пішов у ванну і забув телефон в спальні, я хотіла подивитися, що там, але чоловік його заблокував. У нас з Василем ніколи не було секретів один від одного, тому я спочатку не зрозуміла, навіщо він це зробив.
Змінилося і ставлення чоловіка до мене, я намагаюся бути хорошою господинею, у мене завжди чисто, наварено, випрано і попрасовано. Але коли Василь приходить з роботи, він постійно знаходить, що не так.
По душам він зі мною майже не розмовляє, навіть сісти поближче до нього не можна. А потім я почула його розмову з іншою жінкою, вночі, коли я спала, він виходив на подвір’я і говорив по пів години з іншою жінкою.
У мене земля пішла з-під ніг. Він їй скаржився, що я ледача, нічого не роблю, що він приходить з роботи і все робить сам, а я цілий день в інтернеті фільми дивлюся, говорив їй що любить її і не може дочекатися зустрічі!
На наступний ранок я покликала до нас свекруху і свекра і при них все розповіла, Василь спочатку говорив, що це все неправда, що я все придумала, але я сказала, що якщо це так, нехай хоч батькам покаже свій телефон. Він відмовився, сказав, що він зрілий чоловік, а йому не довіряють. Відразу почав збирати речі.
Свекри просили одуматись, але він пішов, проте ввечері повернувся з букетом квітів і дуже просив пробачення, казав що подумав і все зрозумів, що то була помилка, що він все виправить.
І дійсно, зараз багато що змінилося, Василь став уважним і до мене і до дітей, цікавився мною, я його пробачила адже у нас троє дітей і їм потрібен батько. Його вистачило рівно на рік, тепер знову все починається як було рік тому.
Телефон він постійно тримає при собі, йому знов хтось пише повідомлення, він мовчить, з нами не спілкується. На Святий Вечір я готувала вечерю, і знову випадково почула як мій чоловік з кимось говорить по телефону, побачивши мене, Василь швидко закінчив розмову.
Невже знову мій чоловік наступив на ті ж самі граблі? Чи мені вже просто здається?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
