Батьки колишнього чоловіка Стефи постійно просили, щоб вона привезла онучок до них хоч раз на канікули. Сказали, що хочуть поспілкуватися, скучили за малими дівчатками. Стефа не дуже хотіла цього, звичайно, але розлучалася зі своїм чоловіком не просто, було багато суперечок і непорозумінь.
Стефа розлучилася з чоловіком півтора роки тому з вельми банальної причини – дізналася, випадково, про зраду чоловіка, вона це сприйняла важко, якщо так можна сказати. Втім, і до цього жили вони не дуже добре, але вона щиро вірила до кінця, що у них сім’я і все має бути добре, вона ладна була все для цього зробити, надіялася, що до чоловіка ще прийде той період, коли сім’я для нього буде на першому місці. Але після несподіваного повернення з маминої дачі позаминулого літа ілюзії її розтали, як сніг на сонці. Стефа забрала дочок, яким на той момент було три і п’ять років, і подала на розлучення.
Ділити подружжю було нічого, на майно Стефа не претендувала. Але чоловік і так міг попсувати нерви.
– Хочеш дізнатися чоловіка свого до кінця – спробуй з ним розлучитися! – цитує народну мудрість вже тепер і сама Стефа, хто-хто, а вона це відчула, як то кажуть, на собі.
Але батьки її колишнього чоловіка – люди непогані. Свого часу дуже допомагали Стефі з дітьми, онучок люблять, нічого поганого їм не бажають точно. Напевно, вони не винні, що у них виріс такий син.
У підсумку Стефа відвезла дітей на Новий рік до колишніх свекрів. Адже думала, що це в інтересах дітей, чим більше у них буде рідних і близьких людей, тим краще.
– Ну, щось у цьому є.
– Я теж так подумала. Нехай спілкуються, якщо хочуть бабуся з дідусем зі своїми онуками. Зідзвонилася з Іриною Василівною – вона висловила радісну готовність. Ми з дівчатками зібрали речі, через пару годин приїхав дід і відвіз онучок.
Стефа ці дні трішки відпочила хоч. Кілька разів дзвонила свекрам – ті запевняли, що все нормально, і просили ні про що не хвилюватися. А перед Різдвом, забрала дівчаток від бабусі з дідусем додому.
– Всі дні, уявляєш, діти просто просиділи вдома! – розповідає Стефа. – Питаю, а що вдома робили? Бабуся з дідусем, кажуть, телевізор дивилися, а ми малювали. Дід Мороз приніс під ялинку олівці та альбоми, ось так! Цим і бавилися весь час.
– І що, ніде не були?
– Пару раз ходили з дідом в магазин за морозивом, кажуть! У мене таке в голові не вкладається! Люди взяли дітей, за своєю ініціативою, між іншим! Їм їх не спихнули просто так. На Новий рік, в місті в ті дні стільки заходів було яскравих та цікавих для діток! Ялинки, гуляння, все красиво, святково. Можна було в центр з’їздити, в парк сходити, на каток, на гірку! Я не кажу там в якісь дорогі місця, типу аквапарків і цирків, і безкоштовних заходів на початку січня було дійсно безліч. Ні, нікуди не ходили, нічого не бачили, крім телевізора того.
– Так, шкода, звичайно, але ти тепер зробила сама висновки.
– А найголовніше, уявляєш, ще всім родичам розповіли, що я привезла їм дітей без попередження їм дітей, і навіть на морозиво дітям грошей не залишила! Це мені тітка чоловіка колишнього таке розповіла, сестра свекрухи. Каже, ти аліменти отримуєш, а діти у свекрів сидять. Яке? А то, що тих аліментів на двох дітей зовсім мала сума, це не має значення зовсім.
Стефа обурена до глибини душі.
– Я подзвонила їм потім, кажу, вам грошей треба було дати ще, чи що? – розповідає жінка з сумом. – Свекруха почала викручуватися – ну ти ж розумієш, ми пенсіонери, двоє дітей, нам важко. Я кажу, так у сина б попросили допомоги, це і його діти теж! А він, відповідає, аліменти тобі заплатив, так що гроші повинна ти давати! Ось так. Думаю, це перший і останній раз мої діти гостювали у бабусі з дідусем. Більше не поїдуть – просто самі не захочуть до них їхати. Та й я тепер точно проти.
Якби вони любили цих дітей, то ніколи б так не зробили, не шкодувати б для них нічого, а тут зекономили на всьому, важко зрозуміти.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – m24.
