Так склалося життя, що ми з чоловіком останні кілька років живемо разом зі свекрухою. Після одруження ми вирішили жити окремо від батьків своїх. Згодом, придбали власну квартиру, і все у нас було налагоджено добре в житті. Діти наші виросли і тепер проживають окремо зі своїми сім’ями, а ми, залишившись удвох, вирішили забрати до себе свекруху.
Мати мого чоловіка тоді почала постійно скаржитися, що їй дуже самотньо одній вечорами в її великій квартирі, почуває себе недобре. У мене з нею ніколи особливо не було ніяких суперечок та непорозумінь, тому я, поза всяким сумнівом, погодилася на спільне з нею проживання. Я сказала, щоб чоловік привіз її жити до нас.
Спочатку все було добре, проблем не було ніяких. Ми обидві відразу якось розділили між собою всі обов’язки по дому, і ніхто нікого не намагався перевиховати чи повчати. Взаємоповага і взаєморозуміння, як мені тоді здавалося, стало на чолі наших відносин.
Завдяки такому розподілу домашньої праці, у мене з’явилася можливість приділяти щовечора трохи часу на своєму хобі. Я змогла потихеньку повернутися до шиття на замовлення. Нехай воно приносить не так багато грошей, як хотілося б, але все одно гарна підмога в наш сімейний бюджет.
У розумінні і спокої ми прожили кілька років, було у нас все тихо та спокійно. За цей період часу я набрала невелику базу клієнтів, які забезпечували мене постійною наявністю замовлень. Для свекрухи я теж пошила кілька речей, які вона із задоволенням носить і зараз.
Але останнім часом я почала помічати, що вона стала ухилятися від своїх обов’язків. Причому не відкрите, а надто завуальовано. Я то, повертаючись ввечері додому, планую обсяг роботи, з огляду на час, який я витрачу на виконання домашніх обов’язків. А свекруха, обіцяючи все своє зробити, просто потім йде в свою кімнату і каже, що все забулася.
Мені не важко, але я ж даю людям обіцянку виконати замовлення на певний термін, а тут виходить, що я не можу встигнути його зробити. Поки я розправлюсь з усіма недоробками свекрухи, проходить основна кількість часу, призначене на додаткову роботу. Ось і виходить, що я не виконую свої зобов’язання перед замовницями, внаслідок виконання зобов’язань перед домашніми.
Зі свекрухою я кілька разів спокійно починала розмову з цього приводу. Але вона тільки мило посміхається мені у відповідь і стверджує, що намагається все встигати робити. Моя спроба звільнити її від цих клопотів, викликала у мами мого чоловіка негативну реакцію і образу на мене.
Мені стало не по собі. Я відчула себе так, немов іграшку забираю у дитини. Вона тиждень ходила, ображаючись на мене, і постійно скаржилася чоловікові, що я її постійно докоряю в чомусь. Він же, в свою чергу, здивованим поглядом дивився на мене, ніби кажучи: чого це раптом вирішила робити всю роботу за неї?
А тепер вона постійно стала скаржитися на своє самопочуття. Але є я нічого не прошу її важкого робити, а просто інколи підтримати мене, як вона це робила раніше. Вона ще не зовсім старенька, бачу, що добре себе почуває, але наче відвернулася від мене навіть не знаю чому.
Я б якусь копійку могла б заробити, я ж для усіх нас стараюся.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – zi.