Так склалося життя, що ми з чоловіком останні кілька років живемо разом зі свекрухою. Після одруження ми вирішили жити окремо від батьків своїх. Згодом, придбали власну квартиру, і все у нас було налагоджено добре в житті. Діти наші виросли і тепер проживають окремо зі своїми сім’ями, а ми, залишившись удвох, вирішили забрати до себе свекруху.
Мати мого чоловіка тоді почала постійно скаржитися, що їй дуже самотньо одній вечорами в її великій квартирі, почуває себе недобре. У мене з нею ніколи особливо не було ніяких суперечок та непорозумінь, тому я, поза всяким сумнівом, погодилася на спільне з нею проживання. Я сказала, щоб чоловік привіз її жити до нас.
Спочатку все було добре, проблем не було ніяких. Ми обидві відразу якось розділили між собою всі обов’язки по дому, і ніхто нікого не намагався перевиховати чи повчати. Взаємоповага і взаєморозуміння, як мені тоді здавалося, стало на чолі наших відносин.
Завдяки такому розподілу домашньої праці, у мене з’явилася можливість приділяти щовечора трохи часу на своєму хобі. Я змогла потихеньку повернутися до шиття на замовлення. Нехай воно приносить не так багато грошей, як хотілося б, але все одно гарна підмога в наш сімейний бюджет.
У розумінні і спокої ми прожили кілька років, було у нас все тихо та спокійно. За цей період часу я набрала невелику базу клієнтів, які забезпечували мене постійною наявністю замовлень. Для свекрухи я теж пошила кілька речей, які вона із задоволенням носить і зараз.
Але останнім часом я почала помічати, що вона стала ухилятися від своїх обов’язків. Причому не відкрите, а надто завуальовано. Я то, повертаючись ввечері додому, планую обсяг роботи, з огляду на час, який я витрачу на виконання домашніх обов’язків. А свекруха, обіцяючи все своє зробити, просто потім йде в свою кімнату і каже, що все забулася.
Мені не важко, але я ж даю людям обіцянку виконати замовлення на певний термін, а тут виходить, що я не можу встигнути його зробити. Поки я розправлюсь з усіма недоробками свекрухи, проходить основна кількість часу, призначене на додаткову роботу. Ось і виходить, що я не виконую свої зобов’язання перед замовницями, внаслідок виконання зобов’язань перед домашніми.
Зі свекрухою я кілька разів спокійно починала розмову з цього приводу. Але вона тільки мило посміхається мені у відповідь і стверджує, що намагається все встигати робити. Моя спроба звільнити її від цих клопотів, викликала у мами мого чоловіка негативну реакцію і образу на мене.
Мені стало не по собі. Я відчула себе так, немов іграшку забираю у дитини. Вона тиждень ходила, ображаючись на мене, і постійно скаржилася чоловікові, що я її постійно докоряю в чомусь. Він же, в свою чергу, здивованим поглядом дивився на мене, ніби кажучи: чого це раптом вирішила робити всю роботу за неї?
А тепер вона постійно стала скаржитися на своє самопочуття. Але є я нічого не прошу її важкого робити, а просто інколи підтримати мене, як вона це робила раніше. Вона ще не зовсім старенька, бачу, що добре себе почуває, але наче відвернулася від мене навіть не знаю чому.
Я б якусь копійку могла б заробити, я ж для усіх нас стараюся.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – zi.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться