Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи не погодилася. Прийшла нещодавно до мене моя подруга з на перший погляд нормальним проханням – подивитися за її домом, поки її не буде. Вона вирішила у Францію до рідної сестри поїхати. – Світлано, я тобі вірю як собі, тому виручай, – просить мене моя подруга. – Мене не буде всього місяць. Тобі просто час від часу треба приходити і дивитися що тут і до чого, – каже Ірина
Якби ж я знала, що ця історія закінчиться саме так, то я б ніколи не погодилася. Не дарма кажуть, не роби нікому добра, і не отримаєш зла. Прийшла
В той день Павло Дмитрович прийшов до неї засмучений, сказав, що у нього тимчасові фінансові проблеми, і що йому треба 50 тисяч гривень. – Виручиш, Галинко? Я поверну відразу, як буду мати гроші, – став проситися Павло Дмитрович. Галина без зайвих думок витягла із сховку гроші, відрахувала 50 тисяч, не взяла навіть ніякої розписки, бо ж вірила Павлу. – А знаєш що, виходь за мене заміж, – раптом запропонував Павло. – Чого нам ховатися, ми давно не діти, – каже. Пропозицією Павла Галина була дещо ошелешена, тому сказала, що їй треба подумати. А коли Павло, смачно поївши, покинув її квартиру разом з грошима, Галина до сусідки пішла, поради питати
– Я вже і сама не знаю, чи воно мені треба, – каже Галина Петрівна своїй подрузі. – Начебто, і людина він хороша, але мене щось в ньому
Галина встала і вийшла з кімнати, а через хвилину повернулася з шкатулкою. Марта добре знала цю річ, бо там знаходилися мамині прикраси, які не можна було брати, а їй колись в дитинстві так кортіло хоч їх приміряти. Мама відкрила шкатулку і з урочистим виглядом витягла звідти дивовижної краси перстень. – Візьми доню, приміряй його. Знаю, що тобі ця прикраса може здатися старомодною, але просто довірся мені. Одягни на палець і носи, цей перстень принесе тобі щастя, як і колись мені в свій час, – сказала мама. – Ми з твоїм батьком прожили душа в душу 30 років, це перстень приніс мені жіноче щастя. Так, перстень був доволі старомодний, тепер таких не носять, але Марті прикраса сподобалася, і вона її одягнула
– Ну чому ж мені так не щастить, мамо? Я старалася, дуже, але він все одно пішов, – плакала на плечі у неньки Марта. Вона готувалася до весілля,
Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха. Так закінчилася історія, коли ми маму чоловіка попросили посидіти з дитиною один день, бо ми поїхали до друзів на ювілей, а трирічного сина ми брати з собою не хотіли. Звідки ж я знала, що свекруха лише і мріє потрапити в мою квартиру, щоб зробити в ній ревізію і знайде мої гроші
– Тепер ви – сім’я, і у вас не може бути “мої-твої” гроші, а все має бути спільним, тому, Валентино, ділитися треба, – наказовим тоном заявила мені свекруха.
Мамо, ми тебе відвеземо до брата, у нього і заночуєш – каже мені дочка. Я до неї в гості прийшла, ми вечеряли, і після цього я сподівалася, що залишуся на ніч у доньки, але вона вирішила мене відправити до сина. – У Володі великий будинок, місця вистає, не те, що у нас – всього дві кімнати, нема де і розвернутися, – каже Катерина і збирає тарілки зі столу. – Може, каву будете, поки мій Микола з роботи повернеться? – питає. – Не хочу я на ніч кави, – кажу і ледь не плачу, бо такий вже мені діти рідні прийом влаштували, що не передати словами
– Мамо, ми тебе відвеземо до брата, у нього і заночуєш – каже мені дочка. Я до неї в гості прийшла, ми вечеряли, і після цього я сподівалася,
Що ти хочеш від мами? Вона на чужині, їй самій важко, – захищався за нею Олексій. Я його розумію, це його мама, і він просто не хотів бачити правду. Я думала, що свекруха заробляє і вкладає в свій будинок, але коли одного разу я приїхала до них в село, був такий ексклюзивний випадок, в свекра був ювілей, то я була ошелешена тим, що у них нічого не змінилося, навіть косметичний ремонт свекор не зробив, не кажу вже про якісь добудови. Я ніколи не любила рахувати чужі гроші, вважаю, що кожна людина живе так, як хоче, але те, що сталося в нашій родині, змусило мене задуматися над тим, куди діває свої гроші свекруха
Я ніколи не любила рахувати чужі гроші, вважаю, що кожна людина живе так, як хоче, але те, що сталося в нашій родині, змусило мене задуматися над тим, куди
Все зіпсувалося в одну мить, коли до зали ресторану зайшов Олександр у супроводі молодої красуні. На вигляд вона була молодшою років на 20 від нього. Марина закрила лице руками, найбільше хвилюючись про те, щоб цього сорому не побачили її сини. Батько, який для них завжди був ідеалом чоловіка і прикладом в усьому, зараз з іншою жінкою спокійно відпочиває в горах. Та дива не сталося, сини побачили батька, як і він їх теж. Настала німа сцена. Не розуміла лише що відбувається молода супутниця Олександра. Він посадив її за столик, а сам підійшов до дружини і дітей. – Батьку, як ти міг? – строго, по-чоловічому запитав їхній старший 22-річний син
– Марино, я їду у відрядження, мене не буде найближчий тиждень, тому спробуй не сумувати і займися чимось, – Олександр по-діловому одягав свій костюм з галстуком, і смачно
Ти не можеш так просто піти від Антона, та ти його з сім’ї забрала! – Людмила настільки хвилювалася, що вперше за 12 років переступила поріг своєї невістки. – І вам добрий день, мамо. Чесно скажу, не чекали ми вас, але якщо вже прийшли, то заходьте, хоч побачите як живе ваша внучка, – з певною часткою іронії, але спокійно відповіла Ірина. – Давайте, я вам каву зроблю, і поговоримо як жінка з жінкою. Слова невістки дещо вибили Людмилу із колії, вона ж прийшла стосунки з’ясовувати, бо вважала це несправедливим, що її синочка невістка проміняла на іншого і виперла за двері, а Ірина раптом запропонувала спокійно поговорити
– Ти не можеш так просто піти від Антона, та ти його з сім’ї забрала! – Людмила не чулася від люті настільки, що вперше за 12 років переступила
Ви, свахо, заробітчанка, от вам і за все платити, – каже мені мама мого зятя. Вона відпочивала три дні зі мною в Буковелі, і жодного разу не здогадалася хоч за щось заплатити. Так, я згідна, ініціатором цього відпочинку була я. Я приїхала на кілька тижнів у відпустку, і запропонувала сину і дочці влаштувати спільний відпочинок в Карпатах. Вони з радістю погодилися, і ми вирішили, що їдемо в найближчі вихідні. Тут дочка мені каже, що добре було б і її свекруху з нами взяти, щоб мені мати компанію
– Ви, свахо, заробітчанка, от вам і за все платити, – каже мені мама мого зятя. Вона відпочивала три дні зі мною в Буковелі, і жодного разу не
Ви і самі могли здогадатися, що вам окреме житло треба, навіщо було чекати до того моменту, поки ми це озвучимо? – без зайвих докорів сумління заявила мені невістка. Я стояла мов вкопана, аж рота роззявила, бо від несподіванки навіть не знала, що маю їй на це відповісти. Невістка, яка живе в моєму домі, на всьому готовому, раптом вирішила, що я їм заважаю, і мені треба жити окремо. Я заробітчанка, вже 21 рік в Італії, і за цей час для своїх синів я з мами перетворилася на банкомат з іноземною валютою
– Ви і самі могли здогадатися, що вам окреме житло треба, навіщо було чекати до того моменту, поки ми це озвучимо? – без зайвих докорів сумління заявила мені

You cannot copy content of this page