Останні три роки за кордоном я вже не так розкидалася грошима, а складала їх, бо розуміла, що 20 років пролетіло, я вже на пенсії, а про себе я не подбала – моя хата в селі так і залишилася без ремонту, навіть зручностей в домі немає. – Оленко, – якось зателефонувала я своїй доньці. – Я тут грошей трохи підскладала, можеш мені допомогти з ремонтом в селі. – А я тут до чого, мамо? Ми з чоловіком на роботі працюємо, у нас часу немає. Найми бригаду майстрів, і роби свої ремонти, – заявила мені донька
Коли я понад 20 років працювала в Іспанії і все висилала додому доньці, я вважала, що роблю все правильно, адже ми рідні люди, і зараз я своїй дитині
Я навіть не уявляю, звідки мені взяти мінімум 40 тисяч євро, щоб купити синові житло. Про те, що так колись може статися, я підозрювала, адже мій колишній чоловік і його мама – дуже непрості люди. – Хоч тобі і байдуже, але твій син одружується, і ти, як мама, мала б йому квартиру купити, – зателефонувала мені в Італію моя колишня свекруха
– Хоч тобі і байдуже, але твій син одружується, і ти, як мама, мала б йому квартиру купити, – зателефонувала мені в Італію моя колишня свекруха. Я сказала,
Звідки в той день в селі взялися цигани, ніхто не знає, тільки в розпал весілля зайшла в палатку циганка, попрямувала до нареченої, подивилася їй в очі, і сказала, що не буде вона щасливою з цим чоловіком, бо велике випробування на неї чекає. Батьки наречених поспішили вивести незванну гостю із зали, але настрій у Надії був геть зіпсований. І треба було цій циганці сюди забрести в її найщасливіший день, ще й верзти якісь нісенітниці
Той день, коли Надія виходила заміж, мав стати найщасливішим у її житті. Весілля вони робили в селі, бо і вона, і Назар були сусідами, і зналися з дитинства.
На наступний день, як в казці про Попелюшку, я зняла святкову сукню, одягла свій улюблений домашній халат, і пішла до корови. Бачу, до моїх воріт під’їжджає та сама чорна автівка, і з неї виходить сват. – Я у вас вчора портмоне забув, – каже. А мені так незручно стало, що він мене в такому вигляді побачив, що я стала і не могла з місця зрушити. – То віддасте мені мою згубу? Я в коридорі на вікні його залишив, – посміхається сват
– Ти тільки не ображайся, мамо, але зніми ти цей халат, – каже мені донька. – Завтра до нас Юрій приїде, і батька з братом привезе, будемо знайомитися.
Олеся встигла отримати диплом і вже з округленим животиком повернулася в село. Мама голосила, а батько мовчав. Та коли у Олесі народився синочок, то бабуся і дідусь вмить про все забули, їхні серця заполонила така радість і любов, що їм вже було байдуже, що там кажуть люди, у них своє життя. А якось до батька у справі приїхав його партнер по бізнесу, Борис. Олеся йому дуже приглянулася, і через якийсь час він вирішив її засватати
– То ти, Олесю, вважаєш, що Борис тобі не пара? – суворо запитав батько. – Я собі просто не уявляю, про що ти думаєш? Тобі зробив пропозицію серйозний
Нещодавно я побачила, як мій чоловік своїй мамі перекинув на карточку дві тисячі гривень, а потім ще тисячу – сестрі. І я, нарешті, зрозуміла, куди спливають наші гроші. Тому я покликала чоловіка на серйозну розмову. Я Сергію пояснила, що якщо він і далі так буде розкидатися грошима наліво і направо, то нічого доброго з цього не вийде – ми до старості залишимося жити на оренді, і будемо вічно в боргах, але він сказав, що йому важко відмовити родичам
– Це мій син, я його мама, і цей факт нічого не змінить. А ти – дружина. Перша. Але ніхто не сказав, що не буде іншої, життя ж
Внучка моя мене на весілля не покликала, зате тепер прийшла і проситься, щоб я їх з чоловіком прийняла до себе. Квартира у мене гарна, двокімнатна, але з хорошим плануванням і площею 70 квадратів, в новобудові. Я її придбала кілька років тому, коли приїхала з заробітків з Іспанії. Коли моя донька про це почула, що внучка об’явилася, та ще й хоче жити зі мною, вона сказала, щоб я навіть не думала її приймати
– Бабусю, я тут подумала, що на дворі спека, і тому я купила тобі кондиціонер. Ти ж не проти? – щебече Юля, моя онука. Сказати чесно, я дещо
Ювілей у мене був на початку липня. Я покликала доньку з чоловіком і внучку з нареченим в ресторан на святкування. Вони дуже здивувалися, що немає дідуся, стали хвилюватися, чи він не захворів. І тоді я їм сказала правду, що я з ним розлучаюся. – А де ж ти будеш жити, бабусю? Як це ви розлучаєтеся? – розгублено стала питати онучка. – Розлучаємося, бо ми давно чужі, – кажу. – А жити я маю де, я ж собі квартиру купила. На цих словах постала німа сцена
– Бабусю, як ти могла так зробити? Я ж уже нареченому сказала, що у мене буде квартира, – картає мене моя онучка. У нас в цьому році влітку
Коли вуйко Петро обдзвонив всіх родичів, і сказав скинутися по 5 тисяч гривень, ми були дуже здивовані. У нас величезна родина, і якщо всі рідні і двоюрідні скинуться по 5 тисяч, то це виходить дуже велика сума. Ми навіть уявити собі не могли, що надумав вуйко
Коли вуйко Петро нас всіх обдзвонив, і сказав скинутися по 5 тисяч гривень, першою моєю реакцією була думка, що з ним не все гаразд. Нещодавно не стало нашої
Я ще додому їхати не збиралася, але моя донька надумала заміж виходити, і я мусила приїхати, щоб зустрітися з майбутніми сватами. Запросила я їх усіх в свою нову хату, хотілося похвалитися перед новоспеченими родичами, до чого я доробилася. Але це стало моєю помилкою. Бо свати все добре обдивилися і вирішили, що цей будинок я маю віддати молодятам. – Свахо, ми своєму сину машину даємо, нову, з салону, а з вас будинок, – каже мені мама нареченого доньки
– Галю, в селі лише про тебе і говорять! – спішила передати по телефону останні новини моя сестра. – Майстри як закінчили твій будинок, то люди спеціально йшли

You cannot copy content of this page