Головна

op

Доню, не роби з себе тінь, – не раз повторювала Вірі мати. – Ти поставила чоловіка на п’єдестал, а себе зовсім занедбала. Запам’ятай мої слова: люблять тих, хто любить себе. Він крила розправить, випурхне з вашого гнізда, а ти залишишся ні з чим. Віра лише всміхалася у відповідь. Вона не хотіла слухати попереджень. Одного разу мати навіть дала їй гроші й порадила піти в перукарню, купити гарне вбрання, адже на роботі Павла завжди оточували молоді привабливі жінки. Та Віра зробила інакше: у магазині вона купила чоловікові новий костюм. – Йому ж це потрібніше, – пояснювала вона. – Він щодня серед людей. А я вдома, нащо мені прикрашатися
Життєві історії 0
Подружжя Віри та Павла знали не лише в їхньому місті, а й у навколишніх селах. Павло Іванович мав повагу, яку заробив роками роботи в органах влади. Люди вірили
Досить, Зоє, – раптом сказав Іван. – Не обманюй людей. Ми живемо добре, і ти це знаєш. За столом запала тиша. Усі звикли, що Іван мовчазний і ніколи не перечить дружині. Але цього разу він не зупинився: – Будинок нам обійшовся у шістдесят тисяч доларів. Ремонт – ще сорок. Меблі – тридцять. Подвір’я – двадцять п’ять. Авто з салону – тридцять. І я вже не кажу про твої шуби та золоті прикраси. То які ми бідні? Він пішов до шафи й виніс старий зошит, там його записи – кожна копійка, яку заробив і витратив, за роки важкої праці. Гості були вражені: не лише сумами, а й тим, як докладно чоловік усе занотовував. Зоя ж сиділа з червоним обличчям. Вона ніколи й не підозрювала, що чоловік так ретельно фіксує їхні витрати
Життєві історії 0
Зоя завжди вважала себе доброю господинею й турботливою жінкою, але мала одну слабкість – надто вже любила гроші. Для неї вони були не просто засобом до існування, а
Грошей у Віри не було, Василь теж не міг допомогти. Але він запропонував просте рішення: – Продавай живність, їдемо в місто. Знімемо квартиру, роботу знайдемо. А хату нехай вони доглядають, тепер їхня черга. Так у житті Віри вперше настала її власна пора – пора щастя. Вони з Василем переїхали в місто, орендували квартиру і тихенько собі жили. А хата в селі, на жаль, почала занепадати, бо родичі, які звикли приїжджати туди лише по продукти і щоб відпочити, навіть уявлення не мали, скільки треба прикласти зусиль, щоб хата в селі не занепадала, а жила. Винною у всьому вони зробили старшу сестру, яка на їхню думку, не виконала волю матері, а погналася за примарним щастям
Життєві історії 0
Народитися старшою дитиною – це не завжди привілей. У Віри, по суті, вибору не було: вона з’явилася першою, довгоочікуваною донечкою для своїх батьків. Василь та Олена майже десять
Руслан зачинив двері за собою, ніби не було всіх цих 15-ти років шлюбу. – Ти мені більше не потрібна, – холодно сказав він Наталі. – Сама знаєш, що є інша. Він дав Наталі два тижні на те, щоб зібратися і покинути його квартиру. Тим часом він вирушив жити до своєї нової обраниці. Коли в житті Наталі одне чорне випробування змінювалося іншим, ще темнішим, вона відчувала, що її життя більше не має шансів на щастя. Вона знала про нову жінку у житті Руслана, але сподівалася, що все зміниться, коли народить дитину
Життєві історії 0
Руслан зачинив двері за собою, ніби не було всіх цих 15-ти років шлюбу. – Ти мені більше не потрібна, – холодно сказав він Наталі. – Сама знаєш, що
Ти сама винна, – не раз говорила їй сестра, у якої було троє дітей. – Якби хотіла дітей, треба було раніше про це думати, а не в 45, коли твої ровесники вже з онуками. Ліда знала причину того, чому сестра не вийшла заміж, але вважала, що цей етап вже треба забути. – А ти навіщо чекала на Сергія? Чому відмовляла іншим чоловікам, які тобі сваталися? – не вгамовувалася Ліда. Марта мовчала, бо сама не розуміла, чого вона чекала. Виявилося, що вона була однолюбкою. Всі ці роки її серце належало лише Сергію, а коли він одружився з іншою, вона закрилася в собі і більше не могла полюбити нікого
Життєві історії 0
Марта отримала зарплату і одразу вирушила в торговий центр. Вона хотіла прикупити щось нове і стильне на осінь. Гроші були, а на себе вона завжди витрачала без жалю.
Ярославо, а може, настав час припинити цю ворожнечу? У нас тепер онучка, діти чекають, давай підемо до них, на хрестини! – намагався вмовити Петро дружину, щоб вона все ж пішла на свято до сина з невісткою. – Ніколи, чуєш? Моя нога не ступить на їхній поріг, – різко і твердо відповіла Ярослава. Коли їхній єдиний син Руслан закохався в бідну сусідку, сирітку Галину, Ярослава, відома своєю господарською вдачею в селі, одразу ж заявила, що не підтримує його вибору
Життєві історії 0
– Ярославо, а може, настав час припинити цю ворожнечу? У нас тепер онучка, діти чекають, давай підемо до них, на хрестини! – намагався вмовити Петро дружину, щоб вона
Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не давало їй спокою вже кілька днів. Всі її діти, які жили в одному районі, навіть не зателефонували, не приїхали. “Як так вийшло?” – думала Анна, згадуючи, як вона, молода і сповнена сил, бігала по дому, готуючи їжу, допомагаючи дітям з уроками, намагалася зробити для них все можливе і неможливе. Але тепер вона стала непотрібною
Життєві історії 0
Анна сиділа на ліжку в лікарняній палаті, дивлячись у вікно на сірі хмари. Вона залишилась одна. Чому? Це питання не давало їй спокою вже кілька днів. Всі її
Леся не бачила свою подругу ось уже 18 років, і за цей час багато чого змінилося. Після того, як Ольга забрала у неї коханого, Лесі стало важко навіть згадувати про старі часи. Вона ніколи не очікувала, що її найкраща подруга виявиться такою підлою, що вкраде у неї Ярослава, з яким вони мріяли про спільне життя. “Пробач мені, Лесенько”, – прошепотіла Ольга в слухавку. “Я давно все пробачила”, – відповіла Леся. “Мені шкода, що в тебе так сталося”. Ольга розплакалася, проклинаючи той день, коли забрала у Лесі Ярослава. Вона зрозуміла, що це не принесло їй щастя, і заплатити за це доведеться надзвичайно високу ціну. Але вже нічого не повернеш назад
Життєві історії 0
Леся не бачила свою подругу ось уже 18 років, і за цей час багато чого змінилося. Після того, як Ольга забрала у неї коханого, Лесі стало важко навіть
Вранці, коли Валерій прокинувся, Зоряна зізналася йому у своїх почуттях. Вона сказала, що вже багато років жити без нього не може. Зоряна розлучилася з Миколою, хоч і було їй шкода його. Але вона усвідомила, що її любов до Валерія сильніша за все, і що тільки з ним вона буде щасливою. Життя у селі було непростим для них, але вони не звертали увагу на плітки і чутки. Вони жили разом, кохали одне одного, і це було важливо. У кожного своє життя, і Зоряна вирішила, що воно варте того, щоб прожити його з тим, кого вона кохає понад усе
Життєві історії 0
На своєму весіллі Зоряна сиділа мов тінь. Усі навколо раділи, святкували, але їй було так тяжко, як здається ніколи в житті. Вона намагалася посміхатися, не показувати свого суму,
Ліда сподівалася на підтримку старшої доньки, але в той же час вона розуміла, що її життя, її вибір і її рішення мають значення тільки для неї. Старша донька вже мала своє життя і не могла диктувати Ліді, що їй робити. А от молодша донька, Іринка, здивувала маму. Вона відкрито зізналася, що вже давно зустрічається з сином Івана і вони планують побратися. Ця новина стала для Ліди приємною несподіванкою. Родина таки отримала гармонію та щастя, хоча старша донька залишилася ображеною, вважаючи, що її мама і сестра її зрадили, бо вона отримала квартиру, і їй нічого більше не дісталося. Вона не розуміла, чому мама в її віці зібралася заміж, і вважала, що це лише її вигадка
Життєві історії 0
15 років для Ліди пройшли як один день, хоча це було важке і довге випробування. Вона вирушила на заробітки заради своїх дітей, щоб забезпечити їх майбутнє. Саме через

You cannot copy content of this page