op

Олександрі було всього 42, коли життя підкосило її, мов буря молоде дерево. Раптово не стало її чоловіка, і це стало для неї таким потрясінням,, що світ потемнів. Він

Я стояла на кухні і не могла повірити, що прожила вісімнадцять років із таким дріб’язковим чоловіком. Дріб’язковим до кісток, до абсурду. Він стояв посеред кухні, мов бухгалтер на

Ксенія з дитинства мріяла про те, як виросте та почне заробляти. Їй не хотілося й надалі жити у злиднях. Їх у сім’ї було семеро дітей. Мама казала, що

Олена поклала слухавку і притулилася чолом до холодного скла вікна. За вікном мрячив дрібний осінній дощ, розмиваючи контури дворів та дерев. Розмова з Максимом щойно закінчилася, і жінка

Сорок днів Назар відміряв не церковним календарем, а шарами сірої, оксамитової пилюки, що раз по раз лягала на капот його вишневої «Волги». Бокс у старій, зарослій бур’яном стоянці

Суботній ранок почався як завжди: Оксана підвелася о дев’ятій і, поки чоловік ніжився в ліжку, приготувала сніданок — тоненькі мереживні млинці. Половину начиняла м’ясом, решту — сиром. Роман

Вже давно проминув той період, коли Артем з охотою мчав з роботи додому, де його зустрічали усміхнена дружина й дві дзвінкоголосі доньки. Як вийшло, що вони з Лілею

Олег любив зустрічати світанок. То був його невеликий ритуал. Дивився, як проміння забарвлює місто, а сам прокручував у голові вчорашній день. Та останнім часом він рідко ловив цю

Ключі від іншого життя тихо терлися об метал у кишені халата і дзенькали щоразу, коли по кахлю ковзали капці. Марія ставила турку на вогонь і ловила той звук,

Ми готувалися до випускного нашої донечки. Вона була в одинадцятому класі — гарна, розумна, наполеглива. Весь рік ходила до репетиторів, ночами вчилася, а ми з чоловіком працювали, як