Людмила Павлівна дуже повільно підвелася з крісла, обвівши поглядом порожню кімнату. Вона зробила кілька кроків до стіни, де висів старий календар. Велика червона обведена цифра 25. – Двадцять п’яте жовтня, – прошепотіла вона. – День мого народження. Їй виповнювалося 85 років. Солідний вік, який зазвичай святкують гучно, в колі кількох поколінь. Але телефон Людмили мовчав
Людмила Павлівна дуже повільно підвелася з крісла, обвівши поглядом тиху кімнату. Вона зробила кілька кроків до стіни, де висів старий календар. Велика, яскраво-червона обведена цифра 25. — Двадцять
Телефонний дзвінок застав Наталю Вікторівну за пересаджуванням фіалки. Жінка, яка звикла до порядку і краси, злегка здивувалася, побачивши ім’я сина, Олега, на екрані – він зрідка телефонував у робочий час. – Привіт, синку. Щось трапилося? – її голос був на диво спокійним, хоча передчуття вже якісь нехороші таки були. – Нічого страшного, мамо, просто розмова звичайна буде. Я хочу з тобою про невістку поговорити твою, але ти до кінця мене послухай, бо ти не права
Телефонний дзвінок застав Наталю Вікторівну за пересаджуванням фіалки. Жінка, яка звикла до порядку і краси, злегка здивувалася, побачивши ім’я сина, Олега, на екрані – він зрідка телефонував у
Спочатку Олена дуже старалася, щоб догодити свекрусі, але згодом таки змушена була визнати, що всі її спроби марні. Так вони прожили кілька років. Якось вона прямо запитала свекруху, чому та вдає, ніби її не існує, адже вони все-таки проживають в одній квартирі. – Людмило Григорівно! Я вам не подобаюся? – З чого ви це взяли? – свекруха завжди називала невістку на «ви», ніби підкреслюючи, що вони чужі одна одній. – Просто ми живемо під одним дахом уже кілька років, а ви жодного разу не спробували страв, які я готувала. Ми жодного разу не сиділи за спільним столом довше десяти хвилин. Ми жодного разу не дивилися разом телевізор. – Олено, ви мене дивуєте. Тисячі невісток на вашому місці були б просто щасливі, якби свекруха з ними не спілкувалася і поводилася просто як сусідка, – холодно відповіла та. Але час на місці не стоїть і життя все розставляє на свої місця
Коли Олена переступила поріг дому свого чоловіка Сергія, її перше враження було простим і однозначним: «Це не буде просто». Зі свекрухою, Людмилою Григорівною, не складеться, вони ніколи з
Катерина завжди вважала, що її майбутня свекруха дуже хороша людина. Вона вже відразу мріяла, як буде її мамою називати, а та її за рідну доньку прийме. Перша зустріч Катерини та майбутньої свекрухи відбулася, коли вони з Іваном тільки почали зустрічатися. Він тоді якраз запросив дівчину до себе додому на чай, і коли вже Катерина стояла в коридорі та вже збиралася йти, з роботи якраз прийшла Ольга Степанівна, того дня її відпустили раніше. Катерина тоді дуже хвилювалася, вона знала з розповідей Івана, що у його мами характер непростий. А та здивовано поглянула на неї
Катерина завжди вважала себе щасливою в стосунках з Іваном. Вони разом навчалися, разом вирушали в подорожі, і навіть коли, здавалося б, нічого не змінювалося, їхня любов лише ставала
Весілля було у повному розпалі, гості веселилися, танцювали. Коли батьки Артема подарували їм пухкий конверт, Карина ледь не підстрибнула від радості. Артем з самого початку говорив, що його батьки зроблять дуже хороший подарунок. Але коли настала черга подарунка від її батьків, Карина була готова крізь землю провалитися. Її мама, Світлана Олексіївна, при людях почала промову. – Дорогі Каринка і Артеме, ми з татом вітаємо вас з днем весілля і даруємо ось цей подарунок. Світлана Олексіївна дістала з-під столу велику коробку, перев’язану бантом. – Цей подарунок стане вам у пригоді в сімейному житті, – підморгнув дочці її батько, Олег Петрович. Карина скромно посміхнулася. Батьки цілий місяць говорили, що у них буде шикарний подарунок, а в підсумку подарували якусь коробку. Вона скосила погляд на новоспеченого чоловіка, і, здавалося, Артем також був не в захваті від перспективи отримати блендер або хлібопічку у такий день
Весілля Карини та Артема обіцяло бути найкращим святом року — пишним, як голлівудська прем’єра, з мереживною сукнею і гостями, що аплодують. Але ось подарунок від батьків Карини виявився
Поки моя сестра Оксана в Італії гроші добрі заробляла, її чоловік звів справжні хороми на подвір’ї свекрухи. А якось їй подзвонила знайома і повідомила сумну новину. Оксана все покинула і купила додому квитки. А коли підійшла до хвіртки будинку батьків чоловіка, то свекруха й не пустила її на поріг: – Ти тут більше не живеш! – сказала вона
Моя сестра, Оксана, вийшовши заміж, переїхала до родини чоловіка, а я залишився жити в нашому старому батьківському будинку. Життя в чужій родині для Оксани було сповнене випробувань. Свекри
Коли не стало мами, тато вже старенький був, Людмила прийшла до рідної сестри і сказала, що доглядатиме батька. – Я доглядати його не буду, у мене робота, якщо хочеш – доглядай, – відповіла Катерина. – Тоді все майно дістанеться лише мені, я ділитися з тобою не збираюся, – впевнено заявила Людмила. – Це ж така праця, такий важкий клопіт доглядати за старенькими батьками! Катерина спокійно погодилася, мовляв, претендувати ні на що не буде, але життя – стежина непроста
Понад рік тому, після того, як не стало дружини, Орест Іванович став скаржитися на самопочуття. Він за дружиною сумував. Оскільки він міг самостійно ходити по квартирі, до ванної
Людмила Олександрівна відчувала дуже свою провину перед невісткою, тому намагалася догодити в усьому їй. Постійно сиділа з онуками, давала дітям гроші, часто купувала продукти їм. А коли й цим не могла догодити невістці, то подзвонила свасі, щоб та їй допомогла. – Ти знаєш, вона дуже вперта, от характер у неї такий, – відповідала та. – Запам’ятала вона твої слова і образилася на тебе дуже
Якщо на початку сімейного життя ти вирішуєш поділити квартиру з мамою чоловіка, будь готова до того, що за кожним кроком твоїм буде слідкувати людина, яку ти сама не
Колишню свою свекруху я зустріла на ринку випадково. Останнім часом, через свої проблеми, я геть забула за неї. Я дуже зраділа, підбігла і обійняла, як рідну маму її. Вона була сумна, втомлена і я зрозуміла, що в її житті нічого не змінилося і стала все розпитувати її про свого колишнього чоловіка
Ми з чоловіком прожили в помешканні його матері цілих 10 років. Олег ще тоді відразу заявив мені: — Вікторіє, ми не купуватимемо власні квадратні метри, поки не поспішатимемо
Катерина незлюбила свою свекруху ще відтоді, як та не з’явилася на їх весіллі. Тому ще відразу чоловікові сказала, що з нею вона не зживеться ніколи, тому й приховувати це не потрібно і настрій псувати собі. А подарунок матері чоловіка, який вона їй на весілля подарувала, взагалі заховала від людей
Кажуть, справжнє випробування для двох жінок починається тоді, коли між ними немає саме того чоловіка, який міг би їх примирити. Він є, але намагається бути добрим до кожної,

You cannot copy content of this page