Головна

Oks

Моя свекруха, хоч і на пенсії, але вона людина ще та: купує собі лише дорогий сир, ковбаску, може дозволити собі, навіть, продукти замовити в магазині, щоб нікуди не йти. Я не розумію такого, бо сама економлю на всьому і за всіма акціями стежу в супермаркетах, щоб десь хліб чи молоко купити на пару гривень дешевше. Все б нічого, я не заздрю їй, але вона щомісяця просить в мого чоловіка гроші – 5 тисяч гривень, мовляв, він її єдина дитина і мусить допомагати їй. Мені це дуже не подобається. – Це нормально, що син допомагає матері-пенсіонерці, немає чого злитися тобі, – якось колежанка мені на роботі сказала. Але дуже добре говорити таке, якщо це не твій чоловік і, якщо це не стосується твоєї сім’ї
Життєві історії 0
Ми з чоловіком разом уже кілька років, і в принципі наше життя виглядає як у багатьох: є свої труднощі, своя рутина, інколи сварки грають свою, не дуже позитивну
Коли свекра не стало, я спочатку мовчала, бо бачу, що чоловік дуже сумний ходить, адже батько багато значив для нього, хоча у нього була своя сім’я давно, адже він залишив мою свекруху ще тоді, коли Микола був зовсім маленьким. Місяць помовчала, а потім кажу: – Миколо, давай і ти теж вступай у спадок, адже батько рідний твій був не бідною людиною. А чоловік як поглянув на мене недобре, я аж здивувалася
Життєві історії 0
Багато років тому батько залишив Миколу з мамою одних, ще коли син, на той час, був зовсім маленький, він просто пішов до іншої, шукати з нею своє особисте
Одного разу я зустріла біля під’їзду свого сусіда, він був сумний. Я не люблю лізти в чуже життя, але на цей раз вирішила поцікавитися, що ж сталося в нього, адже ніколи не бачила Олександра таким. Коли мені сусід все розповів про свою дружину, то я не могла до кінця повірити, що моя сусідка здатна на такий вчинок
Життєві історії 0
Ми з Вірою були сусідками багато років. Вона була доброю жінкою, завжди усміхнена, привітна, з маленькими дітьми на руках, яких вона носила, як справжня турботлива матір. Чоловік у
Мені було дивно почути від родини, що свекруха мене не збирається запрошувати на Різдво. Я спочатку не звертала уваги на це, адже у неї один син і я, єдина її невістка, завжди була бажаною у неї вдома, а особливо на великі свята, тому я не брала цих пліток до уваги. Але Різдво наближалося, а свекруха мені все не телефонувала, що вже стало засмучувати мене зовсім
Життєві історії 0
На вихідних у мами чоловіка Дарини, її свекрухи, був день народження. Вона вирішила відсвяткувати його на дачі. Дача в свекрухи немаленька, там є грубка, а погода тоді якраз
Кілька днів тому я отримала від мами повідомлення: “Доню, якщо ви не приїдете до нас з батьком на Різдво, ми будемо дуже розчаровані і образимося на вас”. Я аж заплакала. Мама живе в селі, на пенсії з батьком, роботи в них немає, тому вона мене не розуміє, що я втомлююся зараз дуже на роботі, часи зараз зовсім не ті, що були колись і вона щосвята їздила до своїх батьків. Мені зараз не до Різдва. Та мама з татом нас все одно чекають завжди
Життєві історії 0
Цього року я дуже втомилася. Робота забирає всі мої сили, а відпустку мені не дають уже кілька місяців. Я ще не зрозуміла, коли встигну відпочити, і чи встигну
В теплій київській квартирі сім’я святкувала Різдво. До невістки прийшли свекор зі свекрухою і Ольга дуже старалася догодити їм: багато страв наготувала, поставила смачну кутю, весь вечір крутилася біля батьків чоловіка. А в маленькому далекому селі, сумні старенькі її батьки чекали на неї, все зготували для сім’ї доньки, але ні до чого так й не торкнулися в той вечір
Життєві історії 0
Різдво цього року мало стати особливим для родини Тетяни та Василя. Після довгого року, сповненого роботи, турбот і величезної купи справ, вони чекали на цей день, аби зустріти
Артем не знав, як розповісти дружині про зраду. Коли він повертався додому, Ольга ставила йому свіжу вечерю, посміхалася щиро до нього, розповідала, як провела день і говорила багато про їх дітей. Вранці прасувала його сорочку, готувала смачний сніданок і давала з собою ситний обід. З думок чоловіка не виходила Катерина. Він не міг спати, їсти зовсім не хотів. А одного дня вирішив про все зізнатися дружині, просто такої реакції зовсім не чекав
Життєві історії 0
Історія, яка сталася з моїм сусідом Артемом, почалася звичайно. Він був звичайним чоловіком середнього віку, з роботою, друзями, хобі, але, звісно, найважливішою частиною його життя була Оля. Вони
Коли Ніна зібралася їхати в Італію в 63 роки, то не очікувала, що їй там дуже важко буде, адже багато жінок розповідали, що можна мити посуд ночами в кафе і гроші добрі заробляти. Саме таку роботу й сподівалася знайти жінка, але реальність виявилася зовсім не такою, як Ніна її уявляла. Не так легко заробити ту тисячу євро на чужині
Життєві історії 0
Ніна сіла на край ліжка і глянула на своє відображення у дзеркалі. Їй було 63 роки, а її лице було вкрите тонкими зморшками, які кожен рік ставали все
Чотири роки тому Марина поїхала в Іспанію на заробітки, хотіла купити квартиру в столиці, щоб на старості років легше жилося, бо в селі багато потрібно працювати, та й донька не наїздиться до неї в село. Перші кілька місяців були дуже важкими. Робота на полях, збір оливок – все було незвичним і дуже втомлювало її. Та Марина вирішила – буде працювати по 12 годин, доньці ні євро не дасть, але на квартиру в Києві заробить собі. Важка праця дала свої результати і з 35 тисячами євро мати повернулася в село перед Різдвом. Приїхала до Києва, почала шукати квартиру. Ціни були шалені, але врешті-решт знайшла невелику однокімнатну квартиру на околиці. Вона була скромною, але для Марини це були справжні апартаменти після села. А потім вона помилку велику зробила – все доньці до дрібниць розповіла
Життєві історії 0
Марина завжди була оптимісткою по життю. Вона виросла в селі, де її батьки працювали на землі, а сама вона звикла до важкої праці. Кожен день був як попередній:
Одного вечора, коли Олена повернулася зі своєї другої роботи, до неї в Чехію подзвонила мама. – Доню, тут родичі наші до тебе просяться, в селі роботи зараз немає, хочуть за кордоном працювати. Ти вже добре там в Празі влаштувалася, гарно заробляєш, просять, щоб ти їм допомогла. – Ні мамо, не допомагатиму, не хочу кликати їх сюди, вони навіть уявлення не мають, яке тут життя, – з сумом відповіла донька
Життєві історії 0
Олена виїхала до Чехії п’ять років тому. Спочатку це була лише спроба змінити своє життя на краще, втекти від буденності, знайти кращі умови для себе та своїх дітей.

You cannot copy content of this page