Гостей Орися не чекала, тому дуже здивувалася, коли на порозі свого дому побачила доньку. Світлана у неї не частий гість, відколи свій будинок збудувала, про маму згадує не часто. У Світлани до матері було лише одне питання – чому свою хату вона переписала не їй, єдиній доньці, а своєму зятеві.
Орися запросила доньку увійти до хати, попередила, що Івана немає, він на кілька тижнів поїхав на роботу в іншу область. Жінка щиро не розуміла претензій доньки, тому намагалася справу владнати по-доброму.
Світлана у Орисі була пізньою донькою, народила її жінка, коли їй було вже далеко за тридцять. Орися була сиротою, жила бідно. Заміж не вийшла, але коли Бог дав дитинку, вирішила народжувати, щоб на старість було біля кого голову прихилити. Світланка росла розумною дівчинкою, але надто вже вибагливою.
Не хотіла дівчина жити як мама – бідно, завжди мріяла про розкішне життя. В їхнє село приїхала якось бригада робітників, от вона і вийшла заміж за одного із них, Івана, і привела зятя додому. Але сімейне життя не залагодилося, бо чоловік не заробляв стільки грошей, скільки їй було потрібно.
Світлана завжди мріяла в селі відкрити продуктовий магазин. Вона і місце гарне придивилася, і бізнес-план придумала, але де взяти стільки грошей. Тому і вирішила їхати на заробітки, а з чоловіком розлучилася.
Зять виявився сиротою, і йти йому було нікуди, тому Орися залишила його у себе. Нема дочки, так буде син – вирішила вона. Світлані мамине рішення не сподобалося, не змогла вона пробачити матері, що та на сміх людям, залишила зятя в себе вдома, хоча вона запевняла маму, що навіть коли повернеться, жити з Іваном не планує.
Неприємно було це чути Орисі, бо ставилася вона до Івана, як до рідного сина, і руки в нього були золоті, все по господарству вмів зробити. А люди що – погомоніли, та й заспокоїлися, бо в кожного свої турботи.
На заробітках Світлана була 15 років, додому майже не приїжджала, але коли повернулася, відкрила магазин, і збудувала для себе шикарний будинок. З мамою і колишнім чоловіком намагалася не зустрічатися. А потім село облетіла новина – Світлана чекає дитину, повторила долю матері… Народилася дівчинка, Орися її не бачила, тільки від людей чула, що назвали внучку Даринкою.
Справи у Світлани йшли добре, але свою маму вона жодного разу до себе в гості так і не покликала. А тепер от сама прийшла з’ясовувати про спадщину, хоча скільки там тої спадщини – старенька хата і кусок городу біля неї. Але навіть від цього відмовлятися Світлана не планувала.
А в Одарки щеміла душа, і за доньку, і за внучку, і за зятя… Як правильно все поділити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
