Іван був в селі завидним нареченим і я щиро раділа, що з усіх дівчат він вибрав мене. Зустрічалися ми майже рік. Я в селі рідко бувала, так як останніх 5 років вчилася в університеті і жила в місті.
А коли повернулася додому і пішла працювати в місцеву школу, познайомилася ближче з Іваном. Він був на 10 років старшим за мене, постійно їздив за кордон на заробітки, збудував гарну хату, якраз недалеко від школи і вже готовий був створити сім’ю. То ж коли зробив пропозицію, я погодилася.
Весілля у нас було пишним, все оплатив Іван. Навіть мої батьки не переставали повторювати, як мені пощастило з чоловіком. Але практично відразу після весілля я зрозуміла, що не все так просто. Іван продовжував їздити на заробітки в Польщу. Його не було вдома по декілька місяців, а коли приїжджав на кілька днів, то більшу частину часу сидів у своєї мами з татом, щось їм там допомагав по господарству.
Родичі з обох сторін мені постійно говорили, чому ми не заводимо дитину, може причина яка, потрібно перевіритися у лікаря. А причина була одна – чоловіка не було поруч. Але через півтора року у нас таки народився син. І після цього, свекрусі взагалі заманулося мого чоловіка відіслати на заробітки в Канаду, там вже років зо 20 живе її рідний брат. То ж вона вирішила відправити туди мого чоловіка, мовляв, дитина росте, її треба гідно забезпечувати, нехай їде і працює.
Я не стала нервувати і йти проти долі, я повірила, що він зможе щось заробити. Мене підтримали мої батьки, і я залишилася жити у них, вони мені допомагали доглядати за дитиною і на перших порах фінансово. Поки чоловік на заробітках, ми зідзвонювалися і я кілька разів заводила розмову про те, щоб змінити роботу, я і раніше говорила про це, але він був категорично проти, і навіть якось сказав, що ніколи кожен день вдома не буде, це не про нього.
На що я задала питання: «А для чого одружився і заводив сім’ю?». У відповідь було мовчання. Я не хочу, щоб мої молоді роки проходили в самотності. Та й дитина росте без батька. Мені до чоловіка в Канаду виїхати не так просто, принаймі зараз.
Я постійно прошу його знайти іншу роботу, щоб бути поруч з нами, сім’єю, але він відмовчується, не хоче про це говорити. Я намагаюся зберегти сім’ю, а чого він хоче, йому виходить все одно чи він слухає тільки свою маму? Допоможіть порадою, хто стикався з таким. Я знаю, що через відстань розпадалося багато сімей, і не дуже хочу, щоб таке трапилося і зі мною.
Фото ілюстративне, спеціально для ukrainians.today.
