Як онколог з 29-річним професійним стажем можу із певністю твердити, що змінювалась, кожного разу переживаючи драми моїх пацієнтів.
Поки не зіткнемось із справжніми негараздами і не відкриємо, що можемо піти значно далі, ніж думаємо.
Пригадую з особливим трепетом шпиталь у Пернамбуцо в Бразилії, де робила свої перші лікарські кроки. Розпочала свою працю у дитячому відділенні, зацікавившись дитячою онкологією. Пережила багато трaгeдiй моїх малих пацієнтів, невинних жертв раку.
Коли народилась моя донечка, то я тремтіла від терпінь дітей.
Мій ангел прийшов до мене в образі маленької 11-річної дівчинки, за плечима якої були роки лікувань, ін’єкцій, хiмioтeрапій та променевих терапій.
Ніколи не бачила мого малого ангелика у відчаї. Бачила, коли плакала, помічала страх в її очах, але все це – людське.
Одного дня я прийшла завчасно на роботу. Дівчинка була сама у кімнаті. Я запитала, де її мама. Навіть зараз, коли пригадую, що вона мені відповіла, не можу стримати емоцій.
-Знаєш, мама часом виходить на коридор поплакати, коли ніхто не бачить. Коли я пoмрy, вона терпітиме, сумуватиме. Але я не боюсь пoмиpaти, я не народилась для цього життя.
– А чим є cмepть для тебе, золотко?
Читайте також: ЯК ПОВЕРНУТИ ТЕПЛОТУ І НІЖНІСТЬ В СТОСУНКИ. ПРИТЧА
– Знаєш, коли ми були малі, то, засинаючи в батьківаському ліжку, просинались у своєму, правда ж? З цим подібно. Одного дня засну і Бог забере мене, і я прокинусь в Його домі, в правдивому житті.
Я не знала,що сказати, я була просто приголомшена, не знала. Глибоко заторкнула мене та передчасна зрілість, вигартована у терпінні, духовність і бачення тієї малої дівчинки.
-А моя мама буде дуже побиватись, сумувати.
Стримуючи сльози, я запитала:
-А що для тебе означає сум?
-Сум – це любов, яка залишається.
Зараз мені 53 і ні від кого я не чула кращого визначення суму. Це любов, яка залишається.
Минуло вже стільки років, як немає мого ангелика. Однак цей великий урок змінив моє життя. Завдяки йому я стала значно уважнішою до проблем моїх пацієнтів, людянішою, відданішою. Вночі, коли бачу найближчу зірку, називаю її “моїм ангелом”. Уявляю, що вона сяє у своєму новому вічному домі.
Дякую тобі, мій ангеле, за твоє прекрасне життя, за урок, який ти дала мені і за допомогу. Як добре, що існує сум. Любов, яка зостається, – вічна.
Переклад з польської Тетяни Трачук
