Родичі мого чоловіка постійно просять у нас гроші, нібито у борг, але ще жодного разу не віддали й десяти гривень. Мій чоловік має м’який характер, він сам дозволяє, що родичі з ним так поводяться.
Коли Максим перший раз привів мене додому знайомити з своєю мамою і сестрою, його родички мене прийняли дуже холодно. Я такого прийому не очікувала. Я ж нічого цим жінкам не зробила. А потім до мене дійшла причина.
До того, як ми вирішили побратися, ми з чоловіком жили окремо. Він у своїх батьків, а я у своїх. Думок з’їхатися не було, у мене батьки дуже старомодні і просто не зрозуміли б такого співжиття. Вони за сценарієм спочатку весілля, а вже потім окреме життя.
Чоловік жив зі своєю сім’єю, де був основним джерелом фінансів. Хоча там усі працюють, але все одно основний тягар забезпечення сім’ї лягав саме на нього.
– Так повелося, коли тата не стало. Старша сестра тоді була одружена, молодша в школі вчилася, а мама хоч і працювала, але отримувала мало. Мені довелося стати на місце батька і тягнути сім’ю, – пояснював мені чоловік.
Коли ми одружилися, старша сестра вже розлучилася і разом з дитиною повернулася до матері, молодша вчилася в університеті на платному, а свекруха продовжувала працювати чи сторожем, чи вахтеркою, загалом, не сильно напружувалася.
З нашим весіллям випливло з їхнього будинку джерело фінансування. Чоловік ясно дав зрозуміти своїм родичкам, що готовий допомагати, але тягнути все у колишньому обсязі не зможе. Я трохи допомогла чоловікові прийняти таке рішення.
Зрозумівши, що грошепровід закрився, родички вирішили діяти по-іншому. Тепер вони стали позичали гроші в борг. Причина для цього завжди була дуже вагомою.
То старша сестра прийде в гості і розповідає, що дитині треба купити, все зносив, з усього виріс. У її колишнього вже інша сім’я, а в неї зарплата невелика.
Після таких розповідей Максим дає сестрі необхідну суму і вона щаслива відбуває. Сестра обіцяє, що ось зараз дитину одягне-взує, а потім віддасть борг. Але поки все тихо, ніхто нікому нічого не повертає.
Потім молодша сестра є, і ніби між собою починає скаржитися на відсутність грошей. То їй треба кудись з’їздити, то новий одяг купити, то просто на манікюр.
Ну і вишенькою на тортик приходить свекруха, у якої зазвичай погано взагалі все – комуналку підняли, продукти здорожчали. І на все це, звичайно ж, потрібні гроші, яких вона не має.
Так продовжується вже третій рік. При цьому свекруха робить ремонт у квартирі, сестри їздять відпочивати, купують одяг, загалом живуть явно не за межею бідності. Але про те, щоб віддати борг братові, хоча б якийсь одну із багатьох тисяч, вони навіть не думають. Він теж не просить їх повернути гроші.
– Та ти бачиш, як вони живуть. Зараз віддадуть, а завтра прийдуть назад позичати. Гаразд, ми ж не голодуємо, а вони віддадуть, просто пізніше, – намагається виправдовувати їхній чоловік.
А як вони живуть? Місцями краще за нас. Я ось на морі не була чотири роки, а старша зовиця щороку їздить, дитину возить. На які кошти? На кошти брата!
Молодша в обновках завжди, а я пуховик все змінити не можу, але вже відверто час. Тому чоловік знову своїм родичкам гроші наймав, а тепер нам самим би до зарплати дотягнути.
Я вже дуже від цього втомилася. Виходить, чоловік, як і раніше, утримує своїх родичок. Що робити? Я люблю свого чоловіка, і не хочу через гроші псувати з ним стосунки, але і далі так тривати не може.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
