Українці Сьогодні

Багато років тому мої батьки отримали від заводу, на якому працювали, трикімнатну квартиру. Зараз я живу в ній разом з батьками, а брат окремо. Все було добре, а потім, практично на рівному місці, почалися проблеми, які пересварили всю нашу рідню. А почалося все з того, що мама захотіла залишити заповіт

Багато років тому мої батьки отримали від заводу, на якому працювали, трикімнатну квартиру. Мій

Життєві історії 0

В понеділок я не витримала, і набрала невістку. Вона взяла від мене слухавку, і я сказала, що нам треба зустрітися. Марина погодилася, ми зустрілися в кафе. Я запитала її, чи не шкода їй дітей, а вона відповіла, що дітей вона любить, але цей шанс покращити своє життя, вона не могла втратити. – Світлано, не судіть мене. Я прийняла рішення, і впевнена, що воно правильне. З твоїм братом я не була щаслива, а з цим чоловіком я нарешті почуваюся щасливою жінкою, – заявила мені невістка

На ці Великодні свята брат приїхав до батьків один. Він не хотів нічого розповідати,

Життєві історії 0

Мої батьки попросили у мене допомоги, але я їм відмовив. Це не тому, що я поганий син, а тому, що вони просили забагато. Мої батьки вирішили, що якщо я працюю за кордоном, то легко можу купити їм будинок. Якби я був неодруженим, я б ще подумав, але у мене є сім’я, і я маю дбати насамперед про свою дружину і своїх дітей

Мої батьки попросили у мене допомоги, але я їм відмовив. Це не тому, що

Життєві історії 0

Свекруха не захотіла, щоб я приїжджала до неї на свята. Мене це неабияк образило, бо чоловік поїхав до своєї мами на Великдень сам. Не знаю, як розцінити такий його вчинок

Свекруха не захотіла, щоб я приїжджала до неї на свята. Мене це неабияк образило,

Життєві історії 0

Михайло з Марією прожили 20 років, доньку виростили, будинок збудували. Жили як всі, багато їм навіть заздрили. А потім Михайло закохався у свою співробітницю. Ольга була молодша за нього на 15 років, зустрічалися вони якийсь час таємно, а потім Михайло чесно у всьому зізнався дружині і пішов з сім’ї

– Христос Воскрес! Михайле Петровичу, приймаєте гостей? – посміхнувся юнак, який зайшов в подвір’я

Життєві історії 0

Пробачати зраду я не збиралася, тому зібрала Остапу валізи і відправила його з дому, він сам зробив свій вибір. Після цього мені здавалося, що в селі всі лише про мене і говорять, тому я вирішила, що краще буде, якщо я на якийсь час кудись поїду, поки все вляжеться. Так я стала заробітчанкою, поїхала в Іспанію на заробітки

Після 25-років щасливого, як я сама вважала, шлюбу, я дізнаюся, що у мого чоловіка

Життєві історії 0

З ріднею чоловіка у нас ніколи не було особливо теплих стосунків, бо ми живемо в іншій області, в шлюбі уже 20 років. Нещодавно брати мого чоловіка заявили, що нам треба забрати маму до нас. Я їм запропонувала, що один з них може переїхати з своєю сім’єю до мами, доглядати її, і за це отримає в спадок її будинок, ми від своєї частки в такому випадку точно відмовимося. Але жоден з братів чоловіка не пристав на цю пропозицію

З ріднею чоловіка у нас ніколи не було особливо теплих стосунків, бо ми живемо

Життєві історії 0

В неділю з самого ранку мені зателефонувала сусідка, і попросила, щоб я пішла в магазин і купила їй продукти. – А Ви, Анно, чому самі не йдете? – питаю. – Та щось знову зле мені, – каже. – А сина чи внучку чого не кличете? – Я їм телефонувала, а вони від мене слухавку не беруть, напевно, ще сплять, – стала виправдовувати своїх дітей сусідка

В неділю з самого ранку мені зателефонувала сусідка, і попросила, щоб я пішла в

Життєві історії 0

Рік тому брат розлучився, спочатку знімав квартиру, а зараз він грошей не має, тому попросився жити до нас. Хоча добре знав, що хата моя. – Я не можу вигнати сина, у нього тут також є частка, – каже мені мама. – Частка? Ти це серйозно? А чого ви не говорили про частку, коли я будувалася? – питаю. Брат таки поселився у нас, але це ще не всі сюрпризи. Нещодавно він привів додому свою нову пасію

– Доню, маю новину для тебе. Брат твій приїхав, сказав, що житиме у нас.

Життєві історії 0

Прийшла якось моя донька з магазину, накупила всякої всячини, витратила дві тисячі гривень, я як чек побачила, то за голову схопилася. Глянула я у пакет, що ж вона там принесла, бачу, а донька купила заморожених вареників і пельменів. Питаю Марину, чого вона сама не стане і не наліпить, а переплачує в тридорого, а вона мені відповідає, що не збирається пів дня возитися з ліпкою, їй простіше купити. І її не хвилює, що кілограм пельменів коштує 180 гривень! Стала я спостерігати далі, і зрозуміла, що донька моя взагалі не вміє економити, вона розкидається грошима наліво і направо, і це при тому, що сама вона ніде не працює

– Мамо, ображатися через пельмені – не серйозно, – заявила мені донька. Та вона