fbpx

Багато років тому мої батьки отримали від заводу, на якому працювали, трикімнатну квартиру. Зараз я живу в ній разом з батьками, а брат окремо. Все було добре, а потім, практично на рівному місці, почалися проблеми, які пересварили всю нашу рідню. А почалося все з того, що мама захотіла залишити заповіт

Багато років тому мої батьки отримали від заводу, на якому працювали, трикімнатну квартиру. Мій батько тоді працював начальником, і йому вдалося відхопити кращий варіант. Квартира не дуже великої площі, але з хорошим плануванням і в гарному районі. В цій квартирі ми з братом виросли.

Брат зараз живе окремо, у них з дружиною є велика двокімнатна квартира. Мені ж так не пощастило, тому після одруження я залишилася жити з батьками в нашій квартирі, де мені з сім’єю виділили окрему кімнату.

Все було відносно добре, а потім, практично на рівному місці, почалися проблеми, які пересварили всю нашу рідню. А почалося все з того, що мама захотіла залишити заповіт. Це було її справедливе рішення, яке полягало в тому, що мама не хотіла, щоб квартира ділилася навпіл між мною і братом.

Вона хотіла розписати частки так, щоб і моя донька, її онука, яка постійно жила з нею, одержала свою 1/3. Я і брат теж в такому випадку отримали б свою третину.

Брат сприйняв волю матері спокійно: «Це воля мами, нехай так і буде». Потрібно відзначити, що квартира була отримана з розрахунком на мене, коли брата ще й близько не було.

Мама зраділа мирному вирішенню питання та побігла у терміновому порядку оформляти документи. При цьому вона попередила мене, що мені в найкоротші терміни потрібно накопичити гроші, щоб заплатити брату за його частку.

Я вже чула про такий випадок, коли дві сестри не могли розібратися із спадковою квартирою. Молодша з них продала свою частину квартири чужим людям, бо у старшої забракло грошей для викупу частки.

Мене це засмутило, бо відкладених грошей у мене не було, і я просто не уявляла, звідки мені взяти таку велику суму. Та мама мене заспокоювала, що брат почекає, якщо що. От тільки чекати брат не став, він майже відразу заявив, що йому терміново треба розрахуватися із боргами та призначив мені зустріч через 5 днів.

Брат сказав, що відмовиться від своєї частки тільки за умови, якщо я йому сплачу суму в повному обсязі відразу. Я пояснила, що грошей у мене немає, на що брат заявив, що я маю піти в банк і взяти кредит. Але попередив, щоб я нічого не говорила мамі, щоб вона зайвий раз не хвилювалася.

Я відповіла, що мені треба подумати. Ще не кожен банк дасть таку суму, адже зарплата у мене невелика. Я розлучена, чоловіка в мене немає. І мені дуже прикро, що брат, який зараз має значно краще фінансове становище, ніж я, не хоче з розумінням поставитися до ситуації, адже ми найрідніші одне для одного.

Виплачувати роками таку суму кредиту, а що буде років за п’ять – нікому не відомо. А як ви вважаєте? Що мені робити?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page