У мене є старша рідна сестра і вона тривалий період працювала в різних рейсах на круїзних лайнерах за кордоном.
Ця робота сестрі дуже подобалася, вона багато подорожувала, об’їздила половину світу, познайомилася з багатьма хорошими людьми, але були в цій роботі, звичайно, і свої недоліки. Наприклад, кожні два роки потрібно проходити дорогу медкомісію, за яку трудова компанія грошей не повертає. Але це ще куди не йшло, але працюючи на лайнері, відчуваєш себе моментами якимось омонівцем або співробітником “швидкої”. За матеріалами
Розповідаю це не тому що моя сестра працює на борту пожежним, медиком або ще кимось, не подумайте, просто викликати на роботу можуть також терміново і несподівано. Наприклад, ти знаєш, що у тебе відпустка два-три місяці до ряду, але в один прекрасний день з компанії дзвонять і кажуть: «Просимо вибачення, але змушені викликати вас терміново. Через три дні у вас виліт! ». Часто буває таке, що і відмовитися не зможеш, інакше роботу і зовсім втратиш …
Ось так в один момент і вийшло у моєї сестрички. Сиділи спокійно ввечері всією сім’єю, пили чай, дивилися концерт по телевізору, свято якесь було. За контрактом Олені потрібно було летіти через 1,5 місяці.
Дзвінок на мобільний: «Олена, ваша відпустка скорочена, завтра ввечері у вас виліт в Майамі!». Ми всі тоді трохи сивими не стали від несподіванки, а що з сестрою тоді творилося, взагалі розповісти страшно! Ми в паніці всім натовпом починаємо бігати по квартирі, Олена побігла на ходу кидати речі в валізи і шукати в комоді всі документи. За трохи більше ніж добу необхідно було оновити деякі аналізи з медкомісії і купити квиток на літак.
Але якимось незрозумілим чином папка, де завжди знаходилися Оленині документи пропала … Наша сім’я обшукала вже просто все, кожну щілину нашої квартири, ну як так? Адже у нас завжди в одному місці все лежить … Пошуком документів ми займалися весь вечір, а в підсумку це і зовсім затягнулося майже до першої години ночі.
Сестра кинулася в паніку і сльози, почала думати, що могла їх втратити або забути десь, адже часто буває в поїздках, хіба мало, може не встежила. Тут мама сказала слово: ви продовжуйте активно шукати, а я тихенько буду молитву читати одну, яка допомагає знайти загублені без сліду речі.
Шукали ми ту папку напевно хвилин десять після цього. Я чомусь додумалася заглянути під диван, хоч там хтось із наших і дивився вже. Не знаю, навіщо я знову туди полізла, але … там-то папка і лежала. З’ясувалося, що це наша найменша Настенька її туди поклала! Діти іноді щось роблять, але не думають. Ось така ось у нас була весела історія. Не знаю, як ще пояснити, але наша сім’я вірить в те, що саме молитва допомогла нам в той фатальний вечір, інакше ми й не знаємо чим би все могло закінчиться для Олени і вже тим більше її кар’єри.
