Зараз я заміжня, у мене гарне життя. Але в нього знову намагається увійти мій колишній чоловік, з яким я розлучилися 4 роки тому. Нашому синові тоді виповнилося 2 роки.
Коли народився син, ми стали віддалятися один від одного. Грошей не вистачало, платили іпотеку, мої декретні були зовсім невеликі. Він працював понаднормово, навіть виходив у вихідні. Коли був удома, сидів із сином, гуляв, вставав ночами. Був дуже прив’язаний до нього, але ми з ним майже не розмовляли. Всі наші розмови були тільки про його роботу, майбутні свята, покупки. Ми перестали кудись ходити, тільки гуляли іноді парком біля будинку.
Я була вся в сині та турботах про нього. Навіть не одразу помітила, що з чоловіком щось не те. Він став дратівливим, часто виходив у під’їзд «подихати», хоча раніше це робив на балконі. Потім і зовсім я його зловила за розмовою з якоюсь дівчиною, його новою співробітницею, на 10 років молодшою за нього. Він стверджував, що нічого в них немає, хоч вона й подобається йому. Я ж на емоціях висунула умову або я, або вона. Чоловік нічого не відповів, але зібрав речі та пішов.
Я майже відразу зрозуміла, що наробила. Стала дзвонити, просила повернутись, але марно. Я сподівалася почати все спочатку, дуже любила і не хотіла просто руйнувати нашу сім’ю. Адже ми прожили разом 10 років. Але чоловік наполіг на розлученні. Взяв кредит, щоб виплатити залишок іпотеки, оформив свою частину квартири на сина та поїхав в інше місто.
Я довго не могла прийти до тями. Мені довелося самій ставати на ноги. Розраховувати лише на себе. Так, мені допомагала моя сім’я, але цього ж року мені довелося вийти на роботу і забезпечувати себе самій, самій дбати про нашого сина, влаштовувати його в садок, брати лікарняні. Колишній чоловік надсилав добрі аліменти, але сам брати участь у житті сина він не хотів.
Я впевнена, що так захотіла його нова дружина. Та сама дівчина, за розмовою з якою я його застала. Я намагалася говорити з ним про це, зрозуміти, чому він так чинить, але він змінив номер і навіть заборонив своїй сім’ї говорити його мені.
Пройшло 4 роки. Я вийшла заміж, народила доньку. У мене чудова сім’я, люблячий чоловік. І тут з’являється колишній. Каже, що хоче спілкуватися із сином, що все усвідомив. Але я знаю, що він розлучився, і тепер йому ніхто не забороняє бачитися з дитиною. Тільки його син не пам’ятає. Знає тата лише за фотографіями.
Не хочу давати їм бачитися та спілкуватися. Він цього не заслуговує, та й сенсу я не бачу. Навіщо заплутувати дитину? Пояснювати йому все? А раптом тато знову поїде і вже назавжди? Він кинув нас обох зовсім одних і хоче зараз повернутися, хоч як у чому не бувало. Говорить, що подасть до суду на порядок спілкування.
Колись я довіряла йому, але він не виправдав мою довіру, пішов шукати кращого життя. До того ж мій другий чоловік чудово виконує свої батьківські обов’язки. Водить у сад, на підготовку до школи, грає та спілкується із сином. Вони чудово ладнають, навіщо тоді вводити в нашу сім’ю ще одну людину? Чи я не права?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
