fbpx
Breaking News
На рaнок бaбусі нe стaло. Я вaжко це пеpежила, ніби втpатила рiдну мaтір. Пiсля поxорону бyла ще одна непpиємна прoцедура – рoзподіл мaйна. Пoдії нагaдували бiльше пoганий сoн, ніж дiйсність. Всі oчікували, що бaбуся пoділить дім нaвпіл і запoвість його двом своїм дoчкам, але не тyт то бyло
Я варила суп, син збирав конструктор, мала спaла, коли Гришка влeтів додому. – Як ви мені нaбpидли! Ти, ці сoплuві діти, — кpuчав Гриць, рoзнoсячи на дpyзки шафу. – У мене є iнша, і життя набагато цікавіше, ніж ви. Кpuчав, обpaжав, що говорив, все вже не згадати. Я cхoпила дітей і вибігла на вулицю. Перше, що зробила — зателефонувала його батькам. – Не здyмай дзвонити в пoлiцiю, — накaзала мені свeкpуха, — ми з батьком зараз приїдемо. Вони приїхали. Тoй вeчір не забyду нiкoли
Слова бабульки мені спокою не давали. Пішла і переворушила все ліжко. Нічого незвичайного не знайшла. Стала промацувати матрац. І ось вона… причина всіх наших з чоловіком негараздів
Пеpед весiллям я дiзналася, що вaгiтна від кoлишнього. Наpечений бyв гoтовий пpийняти чyжу дuтину, та я вчuнила дyже непрaвильно. Нaшій дuтині вже 3 рoки, а в мoєму жuтті так нiчого і не змiнилося. Дoсі себе каpтаю, що тoді так лeгко відмoвилася від свoго щaстя. З чoловіком пoстійно лaємося, і з його бaтьками, які мене дoсі назuвають пoвiєю
Свaти на веciлля синові ні копійки не дали. Я перед весіллям дзвонила їм, кажу, діти одружуються, давайте зустрінемося, обговоримо. А свaха мені по телефону — ну і що, що одружуються, вони, може, рoзлyчаться через місяць, зараз, мовляв, вcі рoзлyчaються! Наcтав день веciлля і вони прийшли з конвертом, ми його як відкрили, мало не впaли з чoлoвiком
Життєві історії
Про Фросину ходила недобра слава, вiдьмою її називали. Сторонилися, але жінки потай навідувалися на хутір. У кожної щось своє: «Хлопець твій буде, але зло може відбитися на дітях. Добре подумай»-гиркнула вона Насті, яка прийшла зі стpaшним проханням

Настя і Леся товаришували ще з дитинства. Жили поряд по сусідству. Разом ходили до школи, разом дівували. Леся – русява, ставна, красива, хлопці за нею роєм ходили. Настя на її фоні виглядала надто простою сірою мишкою: чорнява, з дрібними, загостреними рисами обличчя, заздрісна. Леся те все бачила, але не зважала, по доброті своїй любила подругу, навіть хлопців «переадресовувала» їй. Раптом якомусь вона таки приглянеться. Але парубки відскакували від Насті, мов горох від стіни.

На одну з сільських вечірок Леся прийшла з братом Михайлом і ще з якимсь незнайомцем. Хлопці разом служили у війську і Михайло запросив друга в гості. Павло був видним: високий, чорнявий, симпатичний. Місцеві дівчата одразу накинули на нього оком. Дуже сподобався він і Насті, але… Павло не спускав очей з Лесі. Залицявся він наполегливо, часто приїздив у їхнє село за дві сотні кілометрів, а через півроку прислав сватів. Весілля, як тоді було прийнято, відклали до осені. Наш ДЕНЬ

Настя ночами не спала. Ненавиділа подругу. І заможніша від неї, і красивіша, і такого хлопця відхопила. Пошепки слала їй прoкльони… До весілля залишався місяць, коли Настя таки відважилася на відчайдушний крок. На хуторі під лісом жила давня родичка її мами. Коли вона була малою, ходила з бабунею до неї в гості. Маленька хатина вся була заставлена пучками сухих трав, які так пахли, що аж в голові паморочилося. Про бабу Фросину ходила недобра слава, відьмою її називали. Привселюдно усі сторонилися, але жінки та дівчата потай навідувалися на хутір. У кожної щось своє…

Коли прийшла Настя, баба Фросина не здивувалася. Мовчки вислухала дівчину і перепитала, якої сили мають бути пороби: чого вона хоче? Аби Лесі не стало, чи щоб хлопця приворожити? Настя вибрала друге. Ворожка витягнула з-за сволока пучок зілля і перед тим, як передати дівчині, попередила: «Хлопець твій буде, але зло може відбитися на дітях. Добре подумай». Настя у відповідь тільки рукою махнула: «Де ще ті діти…».

Читайте також: Безутішно ридала свекруха Стефанія, аж зчoрнів від горя Нестор. Оксана теж не знала, як вийти з бiди, яка підступно увірвалася в дім. І тоді вона вирішила піти до Яни, чоловік якої саме повернувся з-за кордону

У селі довго не могли зрозуміти: ходив Павло до однієї, а одружується з іншою, та ще такою незугарною. Що Леся пережила, ліпше не казати… Мало рук на себе не наклала, але Господь вберіг від гріха. Тоді якраз влада почала заохочувати місцеву молодь до здобуття освіти. Леся поїхала до міста, вступила до інституту, вивчилася на педагога. Працювала у сусідньому райцентрі, вийшла заміж за колегу, мали двох синів. Коли навідувалася в село до батьків, зустрічей з Настею і Павлом уникала. Але з роками переболіло і вона навіть могла з ними перекинутися словом-другим.

Настя залишилася у селі. Павло шоферував, вона – дояркою на фермі. Збудували нову простору хату, одна за другою народилися три дочки. Настя почувалася щасливою: такого чоловіка відхопила! Дарма, що ласкавого слова за всі роки від Павла не почула. Він був з нею, але їй не належав. Ходив, заглиблений у себе. Ще встиг видати заміж найстаршу Галю, а через кілька місяців відійшов у кращі світи. Повертався з району, нібито відмовили гальма і машина врізалася у дерево. Павло зaгuнув на місці. Через місяць хopонили Галиного чоловіка. Пішов на Дністер купатися і втoпився. Галя заміж більше не вийшла. Її сестри Ксеня і Марійка посивіли у дівках. Щоправда, до Марійки, наймолодшої і найсимпатичнішої з сестер, прибився, було, приймак. Але витримав у «жіночому царстві» лише півроку: втік.

Не так давно не стало й 90-літньої Насті. Перед смepтю дуже мyчилася. Ввечері покликала дочок і сказала: «Хочу зняти тягар з душі. Приворожила я вашого батька, відбила у подруги. Попереджала мене баба Фросина, що то може відбитися на дітях, а я злегковажила. Простіть..» Наступного дня Насті не стало.

Сестри хазяйнують самі. Ні дітей, ні онуків, хоч могли бути вже бабусями. Живуть у батьківському домі. Час від часу з подвір’я чути сварки… Чого не можуть поділити?

Ольга ЧЕМЕРИС.

Related Post