fbpx

Прагнучи надмірно допомогти, мати тільки заважає розвитку своїх синів. Пригнічуючи їх самостійність, вона пригнічує і їх чоловіче начало. Неспроста дружини у цих «хлопчиків» владні і вольові

Прагнучи надмірно допомогти, мати заважає розвитку своїх синів. Пригнічуючи їх самостійність, вона пригнічує і їх чоловіче начало.

Сильна стаття про вплив мами на долю сина або як матері роблять синів безвідповідальними. Джерело

Насправді, більшість матерів своїми руками створюють зі своїх «кровиночок» чоловіків, з якими і самі б розлучилися або жити разом не захотіли.

Багато жінок зараз часто скаржаться, що, мовляв, перевелися справжні мужики, що немає в сучасних представників сильної статі самостійності, відповідальності, щоб, як то кажуть, бути за чоловіком, як за кам’яною стіною. Ненадійні стали стіни, будинок хороший не збудувати.

І тільки про одне дами забувають, що фундамент вони самі закладають. Це тільки здається, що якісь інші жінки ростять нікчемних синів, щоб потім з них вийшли такі ж чоловіки. Насправді, більшість матерів своїми руками створюють зі своїх «кровиночок» чоловіків, непридатних до спільного життя.

Йде втомлена жінка з роботи, волочить важкі сумки, по дорозі заскочив в магазин. «Що ж, – питаю, – так надриватися? Невже допомогти нікому?». « Та є кому, – відповідає. – Два сина вдома. Одному – двадцять сім років, іншому – тридцять один рік. Вперлися в свої комп’ютери, з яких не витягнути. Зараз прийду, почнуть по пакетам лазити, хапати на бігу. Хоч би одружилися чи що … Все легше було б».

Читайте також: Вони наpoдилися в один день в одному пoлoговому будинку, а через 20 років стали чоловіком і дружиною

Самій важко, а іншій жінці легше буде? Вклала в синочків любов, турботу, повагу до жінки? А ще й дорікати потім майбутніх невісток, скоріше за все, стане, що недостатньо добре за її лінивцями дивляться.

Інша знайома розповідає, як тридцять пар шкарпеток по всьому будинку розвішує, коли за двома своїми старшокласниками пере. «Ось, – скаржиться, – навіть пельмені собі самі не зварять».

А якщо ставитися до своєї дитини не як до слабкої і безпорадної істоти (причому все життя), а як до маленького чоловіка вже з дитинства, може і ставлення до матері виховається у нього не як до обслуги, а як до близької людини.

Своїм відношенням до синів матері показують, що вони самі в підтримці не мають потреби, що діти завжди слабкіші. Така установка формується у дітей на все життя.

Або ось ще – живе шістдесятлітня мати в трикімнатній квартирі зі своїми дітками. Все б добре, тільки двом її «хлопчикам» вже під сорок. І сім’я у кожного є. Друга. Всі кімнати поділені, повноцінна комуналка. Але, на кшталт, маму і це не сильно обтяжує.

Після смepті чоловіка, всю свою увагу вона звернула на дітей. Постійно бути в їхньому товаристві, бути в курсі їх проблем і, природно, розрулювати їх в потрібний, як їй здається, момент стало життєвою необхідністю.

Прагнучи прив’язати дитину до себе, мати заважає розвитку своїх синів. Пригнічуючи їх самостійність, вона пригнічує і їх чоловіче начало. Неспроста дружини у цих «хлопчиків» владні і вольові. Інший жіночий образ вони і уявити не можуть.

А нерідко ще бувають ситуації (знаю з власного досвіду керівника кадрової служби), коли мами буквально за руку приводять синів на співбесіду. Виглядає це досить безглуздо, враховуючи, що здобувачеві, як правило, ніяк не менше двадцяти двох років. Рекрутеру можна більше ні про що не питати – самостійність кандидата в наявності.

Точно так же матері вирішують за синів, де їм вчитися, коли отримувати розряд або категорію, що робити з кар’єрних планів. Вирішуючи за свою дитину, як їй будувати своє життя, мати позбавляє її волі, робить слабохарактерною і безініціативною.

Чоловік втрачає дане від природи прагнення до досягнень і завоювань. Або навпаки – переконується в тому, що тільки сила протистоїть силі, стає надто грубим і агресивним.

Як уберегтися від надмірної материнської опіки? Багато хлопців інтуїтивно це розуміють, «тікаючи» з дому: їдуть вчитися в інше місто, жити на знімні квартири і т.д. І це правильно.

Свою незалежність краще відточувати на самоті.

Головне – не забути, що одного разу, коли мама одягала в дитячий садок, хлопчик сказав: «Я сам». Можливо, не дуже усвідомлено, але успішні чоловіки рано починають розуміти, що «своя думка – найправильніша».

А мамам краще звернути свою увагу на себе, свої інтереси і свого чоловіка, давши синові можливість йти власною дорогою і приймати свої рішення.

Не дарма ж у тварин прийнято ростити потомство тільки до певного віку. Мати, батько показали світ, навчили полювати і піклуватися про себе, а потім – «сам, сам, сам». Укус за вухо або загривок – і вперед в самостійне життя створювати своє середовище проживання.

You cannot copy content of this page