Нам з чоловіком стало жити зовсім складно, не вистачає коштів на життя.
Вся справа в тому, що ми маємо кредит чималий, який ще на автомобіль два роки тому брали.
Віддавати його зараз дуже непросто, виявилося.
Просто тому, що я в декреті ще сиджу, працює один чоловік. Раніше в них на роботі гарні премії були і бонуси в кінці місяця, а зараз такого зовсім немає.
Ситуація у мого чоловіка на підприємстві дуже складна, тому зрозуміло, що там свої труднощі.
Велику суму ми щомісяця носимо в банк, на життя, звісно, нам особливо не вистачає.
Ми з чоловіком довго думали і вирішили, що мені потрібно йти працювати.
Оскільки нашій донечці Світланці всього півтора року, в садочок ми її віддавати не хотіли, тому попросили свекруху сидіти з дитиною, а я знайшла роботу прибиральницею в сусідньому будинку, там невеличкий готель, тому я ходила прибирати туди зранку і після обіду.
На моїй роботі багато плюсів, немає графіку похвилинного, близько біля дому, я завжди можу прибігти на пару хвилин, якщо дуже потрібно і на дорогу витрачати не потрібно кошти, бо я пішки ходжу на роботу, це хвилин 7-10.
Ще й плюс великий маємо, адже зарплата там 14 тисяч гривень, а для нас зараз, в цій ситуації, яка склалася, досить таки гарні кошти, це суттєво покращить наше життя.
Мати чоловіка все одно на пенсії вже, але вона жінка швидка та праворна, тому погодилася відразу з нашою внучкою сидіти.
Свекруха моя близько живе біля нас, тому їй теж було не дуже важко.
Я вже три місяці ходжу на роботу. Свекруха пригодить до нас в ті години, коли мені потрібно по графіку йти.
Весь цей час ми намагалися віддячити матері чоловіка, адже від грошей вона відмовилася, хоча ми їй пропонували.
Тому ми з чоловіком часто купували мамі продукти, він сам їй вечері возив. Купували все додому, мама чоловіка й харчувалася в нас.
Загалом, я рахую, що всім від цього добре. Свекруха з нашою донечкою добре ладнає і мала дуже любить її.
Загалом виходить, що мати чоловіка в нас сидить пів дня, тому й відпочити має можливість від малої дитини.
Але єдине, що мене засмучує дуже, чого я не помічала раніше, що свекруха моя дуже неохайна людина, ще й забувати стала багато речей. А з малою дитиною поруч, це не дуже добре.
Одного разу я побачила, що дитина їсть з брудними руками, коли з пісочниці прийшла, виявилося, що бабуся забула руки помити.
Одного ранку я посмажила млинці з сиром дитині на сніданок, сказала свекрусі про це, телефоную їй з роботи чи сніданок вона дала дитині, а вона мені каже, там нічого немає, я кашу зварила онучці.
Я ж кажу, ну як немає, я ж говорила вам, а вона махнула на те рукою.
Та останній раз мене зовсім засмутив.
Приходжу я якраз з роботи, а моя свекруха в ванні ноги якраз мила, витерала рушником.
Я швиденько забігла і помила руки з вулиці.
Зайшла на кухню зробити чай, якраз донечка наша їла фрукти.
Зайшла до нас свекруха, взяла той рушник, яким ноги витерала і стала доньці витирати обличчя.
Сказати, що я була здивована, то ще нічого не сказати. Я відразу зробила їй зауваження і забрала той рушник.
Свекруха спокійно сказала, що просто забула, що це саме той рушник, а як ні, то й нічого страшного вона в тому не бачить. Мовляв вона виростила двох дітей і нічого недоброго не сталося з ними, та й від того рушника нічого поганого вона не бачить.
Тепер вже я й не знаю, що мені робити.
Чи варто залишати дитину на матір чоловіка тепер, коли вона все забуває і не слідкує за порядком.
Вже ходжу на роботу, а сама думаю лише про дитя, щоб хоч свекруха нічого знову не забула, або щось недоброго не зробила.
На няню у нас грошей зовсім немає, мені ледь не всю зарплату доведеться віддати їй.
От як нам тепер бути, що робити? Ну який тут вихід в нашій ситуації знайти?
Фото ілюстративне.