Сестра моя Вікторія, як вийшла заміж, то пішла жити до свекрів, а я залишився жити в батьківській хаті.
Вікторії жилося в чужому домі не просто. Свекри її так і не прийняли за рідну людину.
Прожила сестра там так 5 років, діток не було у них. Втомившись від важкого життя і постійних докорів свекрів, Вікторія вирішила поїхати в Італію, там давно працювала їх сусідка. Ольга привозила з-за кордону дуже добру гроші, будувала велику хату.
Вікторія вирішила і собі заробити копійку на своє власне житло.
Влаштувалася вона до хорошої сеньйори, з цим жінці дуже пощастило, бо сеньйора мала спокійний характер, а коли дізналася про життя Вікторії, то дуже шкодувала її.
Вікторія заробляла гарні гроші, відсилала чоловікові, щоб той будувався. Петро й дійсно всі гроші вкладав в хату. Звів такі хороми, поки жінка гарувала з-за кордоном, що всі люди заглядалися в селі.
Минали рік за роком, і до Вікторії подзвонила та сама сусідка, яка колись привезла її в Італію. Вона схвильовано стала розповідати, що в її хаті чоловік господарює з якоюсь жінкою.
Вікторія, відпросившись в сеньйори, поїхала додому, але свекри її навіть на поріг не пустили. Виявляється, що чоловік їй казав неправду всі ці роки, він говорив, що частину свого обійстя мати переоформила на нього, тому будував їх хату поряд з батьками. Але все належить свекрусі, Сестри там нічого немає. За ті гроші, що вона висилала, чоловік будував хату на землі своїх батьків.
Тоді Вікторія прийшла до мене. Але поки вона працювала за кордоном, я з дружиною догледіли батьків, маємо двох діток. Нам шкода вікторію, але моя дружина не хоче, щоб вона жила з нами, бо батьків доглядати не допомагала.
Сестра в нас переночувала, а потім ми з дружиною покликали її на кухню. Ми сказали їй, що поки ще має здоров’я, хай їде в Італію, заробить в сеньйори ще й на маленьку хату в нашому селі. Бо інакшого виходу ми тут не бачимо.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
