fbpx
Breaking News
З чоловіком своїм я жила дуже погано. Про любов і мови не було. Ледве стримувала oгuду. Але розлучатися не наважувалася. Стpaшно було залишитися одній. Та одного разу я зустіла його… Він одружений. Почав приділяти мені знаки уваги. Я зроду такого не бачила
– Павлик, а xто така Антоніна?, – лягaючи спaти, Лариса не витpимала і запuтала про те, щo з моменту повеpнення Павла весь час її мyчило. Не дaвав спoкою лиcт: «Шановна Ларисо! Пише вам людина, яка нe може бaйдуже спoстерігати, як ваш чoловік oбманює вас з iншою жiнкою…»
Кoли Анна пpийшла на весiлля рідного брата oдна, я вiдчула, щoсь недoбре. Сестра вiддала Кості кoнверт з пoдарунком, пoсміхнулася і скaзала: – У Михайла нe вuйшло. Пoтім я бaчила, як вона pидала, рідні її заспoкоювали. Весiлля бyло на мeжі зpиву, я вiдчувала себе зaйвою на свoєму святі
Валентина Іванівна мовчки дивилася у вікно, а по щoках стiкaли сльoзи. Сьогодні її єдина дочка Настуся виходить заміж за гарного хлопця з блaгопoлучної сім’ї. І трeба б радіти, тільки оcь матері не запросили. – Мамо, ти так пoглaдшaла останнім часом, і змopшок стiльки стало. Рaптом вони розчаруються. Але ти не хвuлюйся, я тобі принесу всі весільні фотографії. Коли Настя йшла, вона залишила пакет. З нього cтиpчало тe сaме плаття, яке вони вибирали разом
Через півроку подарунки і залицяння зробили свою справу! Андрій одружився з Ольгою. Та лише після весілля він розгледів у ній не лише чарівне личко, а й її неймовірно складний характер
Про жінок
Поки мама живa, ми – ще діти!

Мамі 73. Вона мені суне груші і каже вибачаючись: – Вони не дуже гарні на вигляд, але дуже смачні! Ну і свої, без хімії, ти любиш груші, бери.

Я беру. І ряжанку беру. Тому що я люблю ряжанку. А у неї в холодильнику «випадково є одна баночка, ти тільки післязавтра їдеш, ще пару раз повечеряєш».

Виходжу, сідаю в машину, їду.

Я знову кудись їду. Мечуся по містах і селах. Міняю міста і часові пояси. Заїжджаю до мами, коли виходить. Уже після всіх справ. Після кави з подружками і манікюру в салоні. Навожу чогось смачного, швидко запитую про справи, нетерпляче вислуховую – ну які у них з татом справи? – іронізую з приводу її марних і малозначущих з моєї точки зору тривог. І знову їду – тікаю у своїх справах.

Читайте також: Омелян нeнaвидів свою маму. Вoна бyла вже нaдто старою, сорoмився її перед своїми друзями – йому ж лише 17. Пpинижyвав, пoки у хату не увіpвався сyсід

Мама обов’язково скаже мені, що я ходжу роздягнена, що не кутала горло, тому кашель і не проходить. Скаже, що я багато працюю, і пора б вже заспокоїтися. Погодиться, що життя таке складне, і не страшно, якщо у мене не виходить часто приїжджати.

А ми живемо в 40-ка кілометрах один від одного. Я дзвоню їй регулярно і слухаю її неквапливі і докладні розповіді про базар, про сестру, якій важко одній в селі, про те, що петрушка знову після дощу виросла і треба б її зрізати, і що помідори закінчилися, навіть зелені, яка посуха була, і що кіт Мурат втратив око, невідомо де лазив.

Мені не цікаво. І мені здається, що в її житті нічого важливого не відбувається. І я трохи злюся, коли вона мені скаржиться на свої болячки, а я її прошу-прошу піти до лікаря, а вона відмахується, а я ж не лікар, ну звідки я знаю, які ліки треба пити, врешті-решт ?!

А мама мені раптом жалібно так говорить: – Ну кому ж я поскаржуся, якщо не тобі?

І я застигаю з телефонною трубкою в руці і розумію, що я рідкісна cвoлoта. І що ось цей її дзвінкий і гучний голос в трубці, і всі її слова і слівця, і наші одвічні суперечки на тему, хто з нас має рацію, і з’ясування відносин з приводу і без, і її нотації і мої повчання – все це і є наше життя.

Я зриваюся і їду до неї «незаплановано», вона встигає посмажити мені риби, тато розрізає кавун і хоче налити «молодого вина». Вина не можу, я за кермом. Він випиває один, нахвалює. Ми сміємось.

Я кутаюся в мамині кофтою, зябковато. Мама схоплюється, біжить включати духовку, щоб «трохи нагріти кухню». І я знову – маленька дівчинка, у якої все-все в повному порядку. І все смачно. І тепло. І немає ніяких проблем.

Мама-мама, ти тільки живи довго, тому що я не знаю, як це, не чути твій голос у телефонній трубці, тому що я не знаю, як це без твоєї кухні, де ти мене годуєш вечерею і намагаєшся зробити все, щоб в будинку було тепло.

Related Post