fbpx

Перед Новим роком я прийшла до однокласниці, вона мене чаєм пригостила. Дивлюся, а в неї на столі свіжі огірки лежать і цінник на них 85 гривень. Я здивувалася, кажу, як ти можеш їсти огірки за такі гроші, коли вони влітку по 10 гривень всього. Після того я Катерині гроші не позичаю, нехай, як я на каші сидить

Моя колишня однокласниця дуже добре заробляє. Катерина отримує на роботі 14 тисяч гривень. А її чоловік – десь близько 20-ти тисяч гривень щомісяця. І при цих великих грошах вони в кінці місяця зовсім без копійки сидять, буквально останні гривні вони рахують. Але витрачають вони все, в нуль за один лише, навіть не повний, місяць. Ні запасів, ні накопичень, ні відкладених грошей на всякий випадок у них зовсім немає. І нажитого не видно. Про що думають вони? Я їх ніколи не розуміла.

Зі своєю однокласницею я спілкуюся добре, живу недалеко від неї, після закінчення школи ми з нею гарно спілкувалися, а згодом стали дружити добре сім’ями. Квартиру Катерина з чоловіком орендує, гроші платять за це вони чималі. У друзів, звичайно, дешевше ніж в агентстві нерухомості, трішки економніше виходить їм. Тому після оплати оренди у них залишається досить таки гарна сума грошей на руках, з двох зарплат. А вони це все просто проїдають, таке враження, що більше в них ніякої іншої мети немає і планів на хороше майбутнє також.

Я, наприклад, живу з чоловіком дуже скромно. На продукти я принципово витрачаю дуже мало грошей, стараюсь економити на них, хоча харчуємося непогано І навіть не тому, що кошти обмежені. Гроші у нас, звісно, є, просто мені, якщо чесно, шкода витрачати їх усі на їжу. Адже насититися кашею і чорним хлібом можна нітрохи не гірше, ніж червоною рибою, ікрою та дорогими продуктами та фруктами. Який сенс платити такі великі гроші, коли що так, що так можна наїстися.

Я вважаю, що дорога їжа – це викинуті гроші на вітер, адже можна купити їжу дешевшу і вона буде не менш корисна. Ну а що, хіба я не правду кажу?

Тому мій споживчий кошик виглядає дуже скромно: найпростіші звичайні дешеві крупи, недорогий чай на вагу, трохи курки та свинини, хліб, молоко, кефір, морква з цибулею та, звичайно, картопля з бурячком. Рідше я дозволяю собі купити сир, сезонні фрукти – пару яблук або апельсин. М’яса ми їмо мало, на ковбасні вироби навіть не дивлюся, вершкове масло, цукор, яйця беру досить нечасто. Стараюся щось смачне сама приготувати вдома і випічку їм лише свою, так смачніше. корисніше і економніше.

А от Катерина з чоловіком своїм живуть зовсім інакше. Десь тиждень перед зарплатою вони дуже економлять, адже грошей вже таких немає, пару сотень в кишені в обох, нічого дорогого не купують, можуть ходити і ще позичати гроші.

А коли отримують зарплату, відразу відразу обоє біжать у великий супермаркет і накуповують цілу корзину різних дорогих делікатесів, витрачаючи величезна гроші. Таке враження, наче до Великодня вони готуються. Багато червоної риби, ікри, а зараз вона на вагу золота, дорогі сири, екзотичні різні фрукти, м’яса кілограмами, торти, солодощі.

І у Катерини на їжу та продукти стільки грошей у місяць виходить, що я взагалі здивована дуже. Часто вони з чоловіком ходять в кафе, замовляють піцу і суші додому, купують часто їжу у магазинах, де лише фермерські продукти, а там такі ціни, що я сама його стороною обходжу.

Нещодавно, перед Новим роком, я зайшла до Катерини в гості, вона мене пригостила чаєм, посиділи, порозмовляли. Дивлюся, а у неї на столі лежать свіжі огірки, ще цінник на пакетику залишився, я дивлюся 85 гривень ціна. Я така здивована відразу в неї запитала, як вона такі гроші за огірки може віддати, мені б в голову не прийшло стільки заплатити. Сказала їй, що вона не дитина і потрібно вчитися відмовляти собі у чомусь. Я взимку за такі гроші огірки ніколи не купую, їх влітку можна наїстися і за 10 гривень, ще й наконсервувати багато.

– Ну чому не купити щось собі, якщо хочеться його з’їсти, і гроші є на це? – сказала мені однокласниця. – Навіщо собі відмовляти у чомусь? Ну, заощаджу я трохи грошей, сидячи на макаронах, і що? Квартиру на ці гроші все одно не куплю. То який сенс економити на собі? невже я розбагатію за ці 85 гривень?

Мені тепер байдуже, коли Катерина приходить до мене позичати гроші в кінці місяця, я їй завжди відмовляю. Я сама огірків не їм за такі гроші, можна і без них і їй обійтися.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page