Українці Сьогодні

Бідненько ти тут живеш, мамо. Але ти сама винна. Мала будинок, і все Лілі віддала, – Максим відразу почав картати маму. Валентина Федорівна не мала йому що сказати на це, тому просто опустила голову. – Мамо, я пропоную тобі жити з нами. Продавай цей будиночок, гроші, звичайно, тепер я заберу. І ще, пенсія у тебе хороша – також все будеш мені віддавати, – скомандував Максим. Валентина Федорівна глянула на нього і рішуче відповіла. – Ні, діти, ні до кого більше я не поїду. У вас своє життя, а у мене своє

– Збирайся, мамо, поїдеш до мене жити, – скомандувала дочка Валентини Федорівни, щойно з

Життєві історії 0

Нещодавно я дізналася, що мій брат приїде з заробітків і грошей багато привезе. Інша б раділа, а я засмутилася. Поки його не було, я батьківську хату в селі на себе оформила, але він прописаний тут і його частка тут є. У Романа характер зовсім не простий, ми з ним ніколи не ладнали, тепер я й не знаю, що далі буде

Знаєте, іноді люди розповідають історії життєві, в яких хочуть похвалитися чимось, або радіють за

Життєві історії 0

Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх не куди-небудь, а у великий будинок кличу, де є всі зручності. А вони взяли і відмовилися. Вже кілька тижнів Ольга серйозно обдумувала питання, як бути з батьками. Вони у неї не молоді, мамі 80 років, батькові 82. Живуть обоє в своїй квартирі, яку тато ще колись отримав на роботі. Хвилювалася дочка за літніх батьків, тому і надумала їх до себе забрати. Навіть з чоловіком вже це питання узгодила. Але батьки на переїзд категорично не погодилися

Ольга їхала додому дуже засмучена. – Ну чого їм ще треба? Я ж їх

Життєві історії 0

Мамо, не приходь до нас більше, – якось сказала мені моя дочка. Я якраз біля дверей взувалася, і спочатку навіть подумала, що мені це почулося. Але ні, дочка повторила, щоб я не ображалалася, але мені не варто до них приходити. – Розумієш, мамо, Олегу не подобаються твої візити. А ти розумієш, що все, що у нас є, належить його батькам, тому я маю прислуховуватися до його думки. Мамо, ти сама винна. Подивися, як ти виглядаєш. Мені соромно за тебе, – без жодної нотки жалю сказала донька

– Мамо, не приходь до нас більше, – якось сказала мені моя дочка. Я

Життєві історії 0

Донечко, ти маєш мені допомогти. Тобі от як в житті пощастило, і це тому, що я, твоя мама, в тебе вірила, – каже мені по телефону мама. – Ти про що, – питаю. – Про яку допомогу йдеться? – Купи мені однокімнатну квартиру, а я відразу її на тебе оформлю. Я не можу з ними жити, мені треба жити окремо, я спокою хочу, – стала проситися мама. – Мамо, у мене немає таких грошей. Квартира – це занадто дорого, навіть на однокімнатну я не потягну, – пояснюю. – Але ж у тебе є багатий чоловік, от в нього і попроси

Я тримала документи в руках і не могла зрозуміти, як рідна мама могла зі

Життєві історії 0

Пішов до молодої, а свою дружину з дітьми лишив напризволяще, – говорили за спиною Павла Степановича люди. – Ага, а ще показував з себе зразкового сім’янина. Коли Павло вирішив йти з сім’ї, про це не говорив хіба що лінивий. Люди дуже по-різному ставилися до цього – хтось його засуджував, але близькі люди, які знали, як було все насправді, розуміли, чому він саме так вчинив. Та й самому Павлу рішення це далося дуже непросто. Він не планував, що так вийде

– Пішов до молодої, а свою дружину з дітьми лишив напризволяще, – говорили за

Життєві історії 0

В той день Петрунелія вирішила не сідати в автобус, а пройтися пішки. Їй треба було освіжити голову і все обдумати. Сума і справді для неї була величезною, але дівчина вирізнялася впертим характером, і була не з тих, хто звик здаватися. Мама була для Петрунелії єдиною рідною людиною. Батька свого вона не знала, мама народила її, що називається, «для себе», у віці майже 40 років. Єдине, що було відомо дівчині, що цей чоловік був одружений, з сімʼї йти, очевидно, не збирався, і мав ім’я Петро, в честь нього мама і назвала її цим дивним, і зовсім не жіночим, як їй завжди здавалося, іменем

– Петрунеліє, зайдіть зараз до мене, – лікар обережно заглянув в палату і покликав

Життєві історії 0

Останнім часом синові Ірини живеться непросто: він в сім’ї працює один, грошей ні на що не вистачає, ще й туляться втрьох в малій однокімнатній квартирі. Тоді невістка сама звернулася до свекрухи і попросила, щоб вона квартиру свою продала, гроші розділила між донькою та сином, а сама жити до них переїхала, ще й онука гляділа б їм. І пропозиція навіть не дуже погана була, але Ірина відмовилася відразу, чим лише гірше зробила для всіх

У Ірини Дмитрівни є син і донька. Вони вже давно дорослі та самостійні люди.

Життєві історії 0

Лариса не знаходила собі місця, бо вона вже більше години чекала чоловіка, а він спізнювався. Вони мали йти в гості до її батьків, тож дружина не розуміла, куди подівся її чоловік. Не прийшов Михайло вчасно додому не просто так, він в неділю зранку пішов в церкву, а потім попрямував не додому, а до кума, бо знав, що там його більше чекають. Не почувався щасливим Михайло в сімейному житті, останнім часом він почувався банкоматом для своєї дружини

Лариса не знаходила собі місця, бо вона вже більше години чекала чоловіка, а він

Життєві історії 0

Синку, яка ж я рада за тебе! Який ти у мене молодець! – сплеснула руками Оксана. – Мамо, це ще не всі сюрпризи, – посміхнувся Дмитро. – Ми з дружиною хочемо, щоб ви з батьком жили з нами, тут місця на всіх вистачить! Оксана і не думала, що в її житті все ще може так круто змінитися. Але доля приготувала для них з Павлом отакий от сюрприз – добрих дітей, які не забули про своїх батьків

Оксана все своє життя тільки й те робила, що дбала про інших. Про себе