– Петрунеліє, зайдіть зараз до мене, – лікар обережно заглянув в палату і покликав дівчину, що сиділа біля маминого ліжка.
– Зачекай, мамо, я зараз, – Петрунелія ніжно подивилася на маму і попрямувала в ординаторську.
– Надія є, але потрібні гроші, – сказав лікар і опустив очі.
Коли Петрунелія побачила, скільки коштуватиме мамине лікування, вона аж присіла. Але твердо сказала:
– Починайте лікування, а гроші я знайду.
В той день вона вирішила не сідати в автобус, а пройтися пішки. Їй треба було освіжити голову і все обдумати. Сума і справді для неї була величезною, але дівчина вирізнялася впертим характером, і була не з тих, хто звик здаватися.
Мама була для Петрунелії єдиною рідною людиною. Батька свого вона не знала, мама народила її, що називається, «для себе», у віці майже 40 років.
Єдине, що було відомо дівчині, що цей чоловік був одружений, з сімʼї йти, очевидно, не збирався, і мав ім’я Петро, в честь нього мама і назвала її цим дивним, і зовсім не жіночим, як їй завжди здавалося, іменем.
Спочатку дівчинка росла і дуже злилася на маму за те, що та назвала її таким чудернацьким іменем, що через неї вона росте без батька, і що мама виглядає як бабуся порівняно з мамами її подруг.
Але підростаючи, Петрунелія зрозуміла, як багато мама для неї намагалася зробити, на кількох роботах працювала не шкодуючи себе, аби лише дати їй все необхідне.
Маму свою дівчина любила, готова була заради неї на все, і коли та захворіла, Петрунелія навіть не ставила питання, що вона не може знайти гроші, вона ставила питання – як це зробити.
Її невеселі роздуми обірвав чийсь голос.
– Петрунеліє, ти? Куди ж ти поділася, моя дівчинко? – Вадим вибіг із своєї дорогої автівки.
«Ще цього мені не вистачало», – подумала дівчина, але вголос просто привіталася, вдаючи, що зовсім не здивована.
– Привіт, Вадиме. Я нікуди не ділася. Просто ти забув мені сказати, що одружений, а коли я про це дізналася, то вирішила зникнути з твого життя, не хотіла заважати.
– Я не хотів тобі казати, бо збирався розлучитися.
– Вадиме, не треба. Все добре, я не ображаюся. У мене зараз мама в лікарні, потрібна велика сума, і мені треба думати як маму врятувати, не до тебе мені, – пояснила Петрунелія.
– Про яку суму йдеться? – по-діловому запитав Вадим.
Петрунелія витягла папери, які дав їй лікар, Андрій Іванович.
– А якщо я дам тобі ці гроші, ти до мене повернешся? – запитав Вадим.
– Не знаю. Мені треба подумати.
– Ось, мій номер телефону. Набери, якщо приймеш рішення. Петрунеліє, ти мені дуже потрібна. Але я запізнююся на ділову зустріч, тому поспішаю.
Вадим сів в машину, а Петрунелія ще довго від неочікуваної зустрічі не могла з місця зрушити.
У Вадима вона закохалася рік тому, та так сильно, що життя свого без нього не уявляла. Він був уважним, турботливим, дарував багато подарунків, був доволі забезпеченою людиною, але не сказав, що одружений.
Про те, що Вадим має сімʼю, Петрунелія дізналася випадково. І як тільки правда виплила, Петрунелія просто зникла, змінила і роботу, і номер телефону, щоб Вадим її не знайшов.
І тут така зустріч. Важко сказати – вчасно чи невчасно, бо ж Вадим готовий оплатити лікування її мами.
Непростий вибір. Петрунелія розплакалася. Надворі почав падати дощ, а вона ще й йшла без парасольки.
Раптом біля неї зупинилася ще одна автівка.
– Петрунеліє, сідайте в машину, а то зовсім промокнете. І хто тоді буде поряд з мамою, допомагатиме їй одужувати? – з салону автомобіля мило посміхався Андрій Іванович, мамин лікар.
Дівчина сіла в машину і ще дужче розплакалася.
– То ви напевно від щастя?
– Якби ж то… Про яке щастя ви говорите, Андрію Івановичу?
– У мене і справді є для вас гарна новина. Я знайшов клініку за кордоном, яка допоможе вашій мамі, безкоштовно. Є спеціальна програма, вам просто треба буде оформити відповідні документи.
В той день Петрунелія зрозуміла, що чудеса таки на світі бувають. Через два тижні вони вже були в закордонній клініці, а через кілька місяців мама повністю одужала.
Весь цей час в телефонному режимі Петрунелію підтримував Андрій Іванович. А коли вони з мамою повернулися додому, він зробив Петрунелії пропозицію, бо ніколи не зустрічав дивовижнішої дівчини.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
