Життєві історії 0
Після весілля я все чекала, коли ми зайдемо в нову хату, але свекруха нас поселила в маленьку літню кухню, де була одна кімнатка і невеличка кухня, а зручності на вулиці. Я була впевнена, що це тимчасово, поки вони щось там в будинку ще доробляють, хоча це було дивно, адже в домі вже все було зроблено, навіть меблі куплені. Свекруха щоранку заходила в цю новобудову, відчиняла вікна, провітрювала все, і знову зачиняла на ключ. Одного разу я запитала свого чоловіка, коли ми переселимся в його новий будинок, а він так здивовано на мене подивився і каже: – А ти що, думала, що ми там жити будемо? – перепитав
Я вийшла заміж дуже молодою, щойно школу закінчила – і відразу під вінець. Я
Життєві історії 0
Закінчити ремонт треба, от я і попросила свекруху, щоб вона хоч раз в житті нам грошенят підкинула, адже її син живе у нас на всьому готовому вже багато років, і я думаю, що чесно було б, якщо б тепер його мама нам трохи підсобила. Свекруха дуже здивувалася, коли я їй першою зателефонувала, вона уважно вислухала мене, і спокійним тоном сказала, що у неї грошей немає. – У вас ніколи немає! – спересердя зауважила я. – А що ж ви в тій Італії 25 років робите? – питаю
– Ти гроші моєї мами не рахуй. Вона їх сама заробляє, і сама витрачає
Життєві історії 0
В минулу суботу сестра моя з Америки з сім’єю приїжджала. Мама з батьком натішитися не могли, крутилися біля них з ранку до вечора. Потім Олена по родичах стала їздити, як пані була серед них. А коли сестра їхала, тато конверта їй дав. Я випадково побачила, що Олена долари з нього дістала. Та звідки в батьків валюта, у них же пенсія в гривнях
В суботу приїхала моя старша сестра з Америки, яка давно з сім’єю вже там
Життєві історії 0
Нещодавно мені повідомили сумну звістку – не стало мого рідного батька. Дізналася я про це випадково, коли мені зателефонував незнайомий чоловік, і повідомив, що я стала єдиною батьковою спадкоємицею. І тут виплив дуже неочікуваний факт – будинок, в якому живе мама з вітчимом і сестрою, насправді належав батькові, і в заповіті він вказав лише мене, як єдину спадкоємицю. Я навіть не знала, як на це реагувати. Свого житла у нас не має, ми і далі живемо в будинку разом з свекрами. І у нас з чоловіком підростає двоє дітей, про майбутнє яких я теж маю подбати
В село до мами я не приїжджала довго, бо я розуміла, що не потрібна
Життєві історії 0
Як свекра не стало, то свекруха покликала до себе зовицю і чоловіка мого. Стали вони вирішувати на кого хату потрібно оформляти, щоб дешевше було і проблем не мати потім. Я весь день хвилювалася, чекала, що вони там вирішать і що мені скаже чоловік. Ох і здивував мене Роман того дня
Моя свекруха сама живе в великому селі і має гарний будинок та земельну ділянку.
Життєві історії 0
Мене так тут в Італії всі і називають – “жадібна Анна”. Я на них не ображаюся, бо ж я приїхала заробити щось, а не відпочивати. Та я собі каву ніколи не купила за півтора євро, бо шкодую. А додому приїхала, і донька вирішила, що я маю дати їй 2 тисячі євро, щоб вона відпочила на морі
– Невже ти не можеш дати 2 тисячі євро, щоб внуки твої відпочили? –
Життєві історії 0
В той вечір я захотіла пряників, і за останні гроші купила їх в магазині. Чоловік коли прийшов з роботи, глянув на ті пряники, і сказав, що краще б я за ті гроші сардельок на вечерю купила, а то знов будемо їсти пісні макарони. Сказав він це напівжартома, але я дуже образилася, мені набридло економити на всьому. Я зібрала свої речі і сказала, що йду від нього. Вийшла з під’їзду, сіла на лавку і стала будувати плани на майбутнє
– Ну що, кума, пам’ятаєш як я твоє сімейне життя врятував? – каже мені
Життєві історії 0
Ми з чоловіком дітей своїх дуже любили, хоча самі скромно жили і на собі економили, та дітям нічого не шкодували і хорошу освіту їм дали. Перші недобрі дзвіночки ми з батьком побачили, коли діти свої сім’ї створили: навіть на Різдво і Великдень до нас не приїжджали, як діти людські. А коли у них гроші великі з’явилися, то мені й досі соромно дивитися людям у очі, коли запитують де вони
Якби ви знали, як важко зараз мені дається писати ці рядки, нікому не побажаю
Життєві історії 0
Світлана з Андрієм зустрічалася місяця 3. Він чоловік хороший, щедрий, уважний, такого жінка шукала все життя, адже їй 32. Вона вже чекала, що Андрій її заміж покличе і готувалася сказати так. Та колежанка таке їй про Андрія розповіла, що Світлана просто повірити не могла в таку долю
З моєю подругою Світланою сталася, м’яко кажучи, дуже прикра ситуація. Я сама була дуже
Життєві історії 0
Мої батьки склали невелику суму, і подарували мені її на весілля. Якби свекруха тоді додала таку ж суму, то ми могли б купити собі двокімнатну квартиру. Але вона розвела руками, мовляв, грошей нема. Тулитися в однокімнатній квартирі, яку ми тоді могли дозволити собі купити, я не хотіла. І нам якраз підвернувся маленький будиночок в приміському селі, на який нам якраз вистачало коштів. Ми порадилися з чоловіком і вирішили, що будинок краще ніж квартира
– Ти не проти, якщо мама певний час поживе у нас? – обережно питає

You cannot copy content of this page