Сергій мене побачив на вулиці випадково, ми разом заїхали на заправку. Він був дуже здивований тим, що тепер у мене є машина, і що я доволі гарно виглядаю. Він розповів, що він вже кілька років як повернувся з Америки, у нього за цей час народився син, хлопчику зараз 5 років. Після цієї нашої випадкової зустрічі, Сергій став наполягати на тому, що він також досі мене любить, і хоче щоб я до нього переїхала, адже у нього тепер є величезний дім, і мама його нарешті не проти, щоб ми були разом
– Ти ж казала, що ти любиш мене, а отже зможеш полюбити і мою
Моя донька потрапила в дуже заможну родину. Батьки її чоловіка неабияк допомагають молодій сім’ї, а я на їхньому фоні виглядаю не найкращим чином. – Інші батьки дітям допомагають, глянь навіть на сватів, та мені соромно перед ними – я в їхніх очах наче сирота виглядаю! – картає мене Людмила
– Інші батьки дітям допомагають, глянь навіть на сватів, та мені соромно перед ними
Коли Андрія не стало, ми довго сумували з дітьми, та одного разу зібралися разом і до нотаріуса пішли. Чоловік залишив заповіт. Нотаріус був здивований, запитав чому прийшли не всі. Виявилося, що в заповіті Андрія є ще одне ім’я, але ніхто з нас не знає цієї жінки
Відтоді вже минуло близько пів року, але мені й до сьогоднішнього дня важко про
Свекруха підійшла до внучки, і тихенько вручила їй подарунок, я лише зауважила, що було це щось дуже маленьке. І тут Алінка захотіла відкрити подарунок від бабусі. Вона витягла з святкового пакетика маленьку коробочку, а в ній були золоті сережки, які дівчинка захотіла відразу ж приміряти. Я аж присіла від побаченого, бо відразу зрозуміла, звідки у свекрухи гроші на такий коштовний подарунок. Їй теж стало дуже незручно, вона не сподівалася, що все так обернеться
– Тарасе, де гроші? – питаю я у свого чоловіка, заглядаючи у наш сховок.
В Італію я поїхала на заробітки, коли мені 33 роки було. Я сподівалася гарну суму відкласти, квартиру в Києві купити. Та я навіть мріяти не могла, що вийду заміж за італійця і що весілля у мене буде два. Та найбільше я не хотіла своїй родині в Україні про чоловіка розповідати, але тепер дуже шкодую про все
Досить таки давно я поїхала на заробітки в Італію. Мені тоді було 33 роки
На той момент мені було 30 років. Мені хотілося сім’ю та дітей, тому ми з Олегом одружилися. Спочатку все було чудово. Я навіть знайшла хорошу роботу в іншому місті, тож заробляла на рівні зі своїм чоловіком. Квартиру ми знімали, бо жити з свекрухою я не хотіла. До того ж, мама чоловіка вибір сина не оцінила. Вона мені нічого не говорила, але йому постійно скаржилася на мене, капала, як я йому не підходжу. Виявляється, їй не подобалося, що я з бідної родини, і що мої батьки не багатії
– Ти ніколи не знайдеш такого доброго чоловіка, як я. І точно пошкодуєш, що
Я демонстративно занесла сумки в мамину стару хату, мені було так прикро, що словами не передати. Певний час сини на вулиці ще сперечалися, а потім обидва прийшли до мене питати, як я облаштувалася, чи все у мене добре, і так, між іншим, стали питати, скільки я грошей цього разу привезла. – Скільки б не привезла – всі мої, – ображено кажу. – Від сьогодні ви від мене жодного євро не отримаєте. Сини пішли, особливо мене не перепрошуючи. Вони впевнені, що я поображаюся і мені перейде. Та цього разу вже так не буде. Я зробила висновки, і тепер буду заробляти лише для себе
– Мама тобі більше допомагала, от тобі і з нею жити, – каже старший
Свекрусі моїй зараз 70, вона багато років начальницею на великому державному заводі працювала. Ох вона і людина важка. Характер в неї не змінився з роками, коли вийшла на пенсію, то вся переключилася на родину свою. Я людина спокійна, думала буду їй хорошою невісткою, та мати чоловіка на старості проявила себе
На сьогоднішній день моїй свекрусі 70 років, мій чоловік у неї пізня дитина. Тетяна
Наша донька щоп’ятниці ввечері до нас приводить малого онука, добре вечеряє, може в нас в холодильнику взяти продукти якісь і спокійно йде додому. Сина вона забирає аж в неділю ввечері. Ми з батьком так втомлюємося, що словами не передати і одного разу я вирішила їй висказати все
Склалося так, що свою доньку я народила, коли мені було 20, я тоді ще
Син з невісткою живуть ближче до її батьків, і там сваха моя їм постійно допомагає. Мій син так і каже, що у нього теща золота. Сваха виняньчила їм двох дітей, так що сину навіть не довелося на няню витрачатися. А донька з чоловіком живуть недалеко від мене, і переконані, що саме я маю їм з дітьми допомагати
– Ти, мамо, лише про себе думаєш, – картає мене донька. – Могла б

You cannot copy content of this page