Українці Сьогодні

Я пізно вийшла заміж, чоловік мій старший за мене. Але я відразу сказала Остапу, що жити з його батьками не хочу, а у нього свого власного житла немає, тому нам краще жити з моїми батьками. Чоловік полюбив тещу та тестя, постійно лише добрі слова про них говорив. А я зараз дуже шкодую, що привела чоловіка в дім своїх батьків, а як з’їхати перер від них – не знаю

Так склалося в житті, що я лише нещодавно вийшла заміж. Ми з чоловіком просто

Життєві історії 0

Я виховую двох онуків. Це діти мого єдиного сина, який три роки тому разом з невісткою поїхали за кордон на заробітки. Обіцяли, що це всього на рік, але пройшло цілих три роки і нічого не змінилося. Мені важко в 55 років доглядати за дітьми, я щодня телефоную синові, кажу, щоб він щось вирішував, а він лише висилає гроші і просить почекати ще трохи

Мені 55 років. Живу з чоловіком вже майже 30 років. Виховую двох онуків (7

Життєві історії 0

Оксані, моїй подрузі, зараз 62 роки. Життя у неї таке нелегке. Я щодня хочу її запитати, не просто наважитися на це, а як би вона вчинила тоді, 45 років тому, коли мама пішла до іншого чоловіка

Так як це було дуже давно, близько 45-ти років тому, ніхто не образиться якщо

Життєві історії 0

Нещодавно моя рідна сестра зібралася з чоловіком на відпочинок. Живуть вони скромно, тому грошей вистачило лише на недорогу путівку на двох. Ольга попросила, що я два тижні доглянула її дітей і привезла їх до мене. Сестра завжди мене виручала і я не могла відмовити їй, але ніколи не думала, що рахуватиму дні до її приїзду

Є у мене рідна менша сестра. Ольга має двох дітей. У сестри є син

Життєві історії 0

Мої батьки вирішили побудувати нам будинок в передмісті. Почалося будівництво. Основну частину грошей спонсорувала моя мама, так як я був єдиним сином у сім’ї. 5 років тому ми закінчили з будівництвом і вселилися в новий двоповерховий будинок. Живемо добре, в достатку. І теща, і мої батьки часто приїжджали до нас в гості на шашлики. Здавалося, що всі неприємності позаду, але одного разу дружина зібрала дітей і поїхала від мене

Мені 35 років, одружений я вже 12 років. Марія, моя дружина, народила сина, я

Життєві історії 0

Батьки на день народження подарували мені путівку за кордон, на двох. Ми поїхали разом відпочивати, мене здивувало те, що Віктор зовсім не засмутився, що йому, дорослому чоловікові, купили просто так путівку на море. Він навіть дякую моїм батькам не сказав. Тепер я постійно лише думаю про те, чи зможемо ми бути разом, адже у нас абсолютно різні рівні доходів

Мене звати Святослава, мені 34 роки. До цього часу я ще не була заміжньою,

Життєві історії 0

Павлові мама купила квартиру і оформила її на нього. На той час ми вже були одружені, то ж коли ми з чоловіком розлучалися, я вирішила, що маю право претендувати на частку в цій квартирі, адже мені треба було думати про майбутнє нашої спільної дитини. Як не пручалася свекруха, але свою частку від квартири я таки отримала і вважаю це справедливим

Ми з Павлом познайомилися, коли вчилися на останньому курсі в університеті. Відразу сподобалися один

Життєві історії 0

Брат з дружиною жили на всьому готовому – у квартирі наших батьків, і ні в чому собі не відмовляли. Половина цієї квартири належала мені, я навіть щомісяця сплачувала комунальні послуги, тому вважала, що маю право приходити туди тоді, коли захочу. А одного разу я взагалі прийшла до них і сказала, що тепер буду жити з ними, що, природньо, дуже не сподобалося зовиці

Наших батьків рано не стало, то ж єдиною рідною людиною для мене був брат.

Життєві історії 0

Я вкладала дитину спати і йшла навшпиньках на кухню, з ноутбуком. Чоловік заходив слідом за мною, ставив чайник, заварював чай і сідав зі мною спілкуватися. Коли я була в другому декреті, мені запропонували роботу на кілька годин. Порадившись з чоловіком, я погодилася, адже нам потрібно було сплачувати за квартиру. Але поєднувати роботу з материнством було важко, а чоловік мені зовсім не допомагав

Щоб не жити по чужих квартирах, ми з чоловіком наважилися взяти житло в кредит.

Життєві історії 0

Моя невістка навесні, несподівано, спадок отримала від своєї бабусі, 150 тисяч гривень їй дісталося. Квартиру не купиш і близько за ці гроші, просто так покласти на депозит зараз сенсу немає, відсотки дуже низькі. Думали вони, думали і вирішили купити дачу невеличку за ці гроші. Я так зраділа, що й словами не передати, бо дача – мрія всього мого життя. Одного дня я попросила сина, щоб дав і мені ключі від того будиночка

– Моя невістка навесні, несподівано для нас усіх, спадок отримала, від своєї бабусі! –