Ольга Сергіївна якраз готувала суп, коли їй зателефонувала донька Тетяна. Жінка мала одну донечку і сама її ростила. Декілька років тому Тетяна залишила село, вона поїхала в місто навчатися, і відтоді телефонувала матері все рідше і рідше. Але в останні дні дзвінки Тетяни почастішали, і всі вони стосувалися лише майбутнього весілля дочки.
– Матусю моя, привіт, як ти там живеш? Як господарство, як здоров’я?
– Добре, донечко, – голос матері здригнувся від хвилювання і любові до своєї єдиної рідної людини. – Як у тебе справи, як навчання, як Степан, синочок мій?
– З ним все добре, готуємося до весілля. Мамо, я чого ж телефоную тобі сьогодні? Батьки Степана тут збираються допомогти нам грошима, щоб весілля було шикарним та багатим, я ось хотіла тебе теж попросити допомогти мені. Сама розумієш, не хочеться бути бідною родичкою.
– Звичайно, донечко, добре, моя мила. Аби у вас все було добре. Скільки грошей потрібно тобі? Ти скажи, я щось обов’язково придумаю, у тебе ж бідненької нікого крім мене немає!
– Ти ж сама розумієш, мамо, це ж не село, у місті на весілля гроші великі потрібно. Ресторан, фотограф, сукня шикарна. Ти сама порадієш від того, яку красиву дочку ти виховала і в люди відпустила. Повір мені, родичі у нас багаті, можеш не хвилюватися, я точно не бідуватиму.
– Добре, мила моя Тетянко, почекай трохи, я скоро відправлю тобі гроші. Я щось придумаю, але обов’язково знайду де взяти.
– Дякую, матусю рідненька, люблю тебе, чекаю, у тебе є місяць, – сказала Тетяна і відразу щаслива відключилася.
Ольга Сергіївна, витираючи сльози радості, швидкими кроками вирушила до шафи, де лежали її заощадження на “останній” день.
– Добре, я ще трішки поживу, підзбираю, Тетянці зараз вони потрібніші, – промовила вголос сама до себе жінка.
Після цього Ольга продала машину, що залишилася від чоловіка, на яку вже давно поклав око сусід, і перебралася з великої хати, в маленьку хатину. «Уже давно треба було продати квартиру, куди я одна в таких хоромах». Жінка збирала копійку до копійки. Дуже раділа, що зібрала велику суму для єдиної доньки. Нехай свати знають, що вони не якісь там бідняки.
Незабаром велика сума була назбирана, і мама, з чистим серцем і навіть якимось умиротворенням, відправила гроші доньці. І стала чекати запрошення на багате весілля.
Через тиждень після цього дочка зателефонувала матері, подякувала за гроші і попросила приїхати, тому що скоро буде весілля і вона, Тетяна, буде дуже рада побачити свою маму на такому торжестві.
Ольга, немов помолодівши відразу на кілька десятків років, зібрала всі свої скромні пожитки, позичила трохи грошей на поїздку до міста, одягла найкращу свою сукню, і відправилася до дочки.
Але ні на вокзалі, ні біля під’їзду її ніхто не зустрів. Дочка тільки в смс вказала адресу, а на дзвінки не відповідала. Але куди Ользі Сергіївні читати повідомлення з її очима? Дуже добре, що хлопчик проходив і підказав, куди потрібно йти.
Постукавши у двері квартири і не отримавши відповіді, Ольга Сергіївна боязко, немов чужа, відкрила двері, де вже гуляли гості. Всі танцювали і вітали молодих, байдуже дивилися в сторону Ольги. А молодих поряд не було. Поміж гостей Ольга впізнала свою сваху. Вона, вже трохи перебравши, підбігла до Ольги і сказала, що весілля було тиждень тому, вони весь цей час гуляють.
З важким серцем Ольга Сергіївна зайшла в кімнату Тетяни, донька спала. Нічого Ольга не сказала, тільки поцілувала Тетяну і поїхала до себе додому, в село, в маленьку глиняну хату, яку купила заради доньки.
Наступного дня Тетяна зателефонувала матері, просила вибачення, що на весілля не запросила, писала повідомлення, коли та не брала телефон, але мама нічого не відповідала. Останнім повідомленням, яке надіслала Таня, були дуже неприємні для Ольги Сергіївни слова: «Ти навіть не вмієш виделкою правильно користуватися, ти б мене на весіллі зганьбила».
Але Ольга Сергіївна, лежачи на лікарняному ліжку, так і не прочитала його. Мати все віддала доньці! Все до останнього!
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – mirtesen
