fbpx

Оксана Степанівна спочатку й чути не хотіла про те, що сваха оселиться в її квартирі. За кілька днів до реєстрації шлюбу Зіна Олександрівна поїхала в гості до дочки. Само собою, приїхала не з порожніми руками. Привезла п’ять великих сумок з соліннями, варенням, іншими дарами природи. Оксана себе обмежувати не стала, вона у великій кімнаті одна так і жила, а сваху поселила в маленькій кімнаті з дітьми

– От я не розумію, як так тільки можна! Дві кімнати в квартирі: одна – простора вітальня, велика, метрів двадцять! – розповідає подрузі 55-річна Зіна Олександрівна. – У ній, як цариця, розмістилася сваха, Оксана Степанівна. А друга кімната – невелика, темна, заставлена ​​до стелі всяким мотлохом. Два комода, шафа з антресолями, стільці якісь, коробки. Ну прямо не кімната, а комора якась, правда, вікно є.

– Зрозуміло. У цій комірчині, мабуть, твоя Галина з чоловіком, так?

– Ага! Удвох… Але це ще не все! Мене сваха до молодих підселила, в цю комору, уявляєш? Так і жили всі дні: ми з донькою на тахті спали удвох, а Сашко, зять – на підлозі, на надувному матраці.

Сваха себе обмежувати не стала, вона у великій кімнаті одна так і жила… Синові заявила – ваша гостя, у себе її і кладіть! Насилу я дочекалася дня весілля, на наступний день і поїхала додому… Думаю, тепер, поки у дітей своєї квартири не буде, я туди більше не поїду.

Зіна Олександрівна живе в невеликому містечку. Її єдина двадцятисемирічна дочка Галина живе і працює в столиці. Раніше дівчина знімала кімнату в квартирі з іншою дівчиною, а кілька років тому зустріла Сашка.

Роман розвивався стрімко, через деякий час молоді люди вже жили разом. Рік тому заговорили про весілля, точніше, просто про реєстрацію відносин: влаштовувати бенкет не планували, оскільки зараз вони посилено збирають гроші на житло. У зв’язку з цим навіть попросилися на якийсь час пожити до матері Олександра, щоб побільше грошей відкласти.

Оксана Степанівна, хоч і без особливого захоплення, але пустила їх в маленьку кімнату в своїй квартирі.

Живуть тепер, економлять, хочуть швидше взяти собі квартиру в кредит і з’їхати, так що весілля було найскромніше: просто зареєструвалися і посиділи в кафе з мамами і кількома найближчими друзями.

Новоспечений зять – хлопець простий і привітний, Зіні Олександрівні подобається. Минулого літа Галина привозила його, тоді ще молодого, до матері на малу батьківщину – знайомитися. Час провели чудово, Сашкові сподобалося життя в невеликому містечку. З’їздив до тещі на город, заліз в льох, сходив по гриби…

– Я раніше думала, що наш Сашко зовсім не такий, як всі сучасні хлопці… Але тепер, після знайомства з його матір’ю, навіть і не знаю… Я просто в ступорі! Та якби до мене гості приїхали, я б їм найкращі умови створила. Сама б на підлогу лягла, а гостей б влаштувала з усіма зручностями. Тим більше – своїх, родичів!

За кілька днів до реєстрації шлюбу Зіна Олександрівна поїхала в гості до дочки – спеціально раніше, щоб познайомитися зі свахою. Само собою, приїхала не з порожніми руками. Привезла п’ять великих сумок з соліннями, варенням, іншими дарами природи.

– Мамо, може, тобі готель зняти? – раптом обережно запитала її дочка по телефону за кілька днів до виїзду. – У нас тісно зовсім… Незручно тобі буде.

– Навіть не вигадуйте! – махнула рукою Зіна Олександрівна. – Які такі готелі? Ви багаті стали, чи що? Про це і розмов бути не може. Помістимося як-небудь у вас!

Про те, що молоді живуть зараз в двокімнатній квартирі у свекрухи, Зіна Олександрівна знала, але проблем особливо в цьому не бачила. Ну що вони, вчотирьох в двокімнатній квартирі не розташуються, чи що? Молоді в одній кімнаті, вони зі свахою – у другій, дві жінки. Тим більше, це ненадовго!

Але виявилося все не так. Оксана Степанівна потіснитися в своїй кімнаті не захотіла.

– А я вважаю, я права! – міркує Оксана Степанівна. – Чесно кажучи, мало не впала, коли син до мене з цією розмовою прийшов – мовляв, мама Галі приїде на весілля, вона ж зможе зупинитися у нас? Я кажу, почекай, а з якого дива? Готелі, що чи, в місті закрили вже? Він каже – мамо, ну не хоче вона в готель. Для неї це величезні гроші просто. У самої таких немає, а жити на наші вона не хоче.

Оксана Степанівна спочатку й чути не хотіла про те, що сваха оселиться в її квартирі.

– Ну не можу я маму в готель відправити! – просила Галина. – Вона такого не зрозуміє! Це все одно, що сказати їй «не приїжджай!»

В результаті свекруха погодилася на гостю –але як виняток, тільки через весілля. Але поселила її в маленькій кімнаті разом з дітьми. Можливо, та все зрозуміє і більше не захоче приїжджати…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page