З Ларисою ми зустрічалися недовго, я не думав, що саме вона стане моєю дружиною, але коли вона сказала, що у нас буде дитина, ми відразу ж вирішили одружитися. Жити можна було б у моєї мами, але Лариса відмовилася, сказала, що не хоче підлаштовуватися під свекруху, і краще будемо знімати квартиру. Моя мама продала свою двокімнатну квартиру, купила дві однокімнатні, собі і нам, в нашій квартирі навіть хороший ремонт зробила, витративши на це всі свої заощадження.
Коли народився син, мама стала допомагати не тільки з дитиною, а й грошима. Батьки дружини навіть на весілля нічого не дали, зарплати у них маленькі (живуть в районному центрі) і зараз нічим не допомагають. У Лариси є молодша сестра, вчиться на першому курсі в коледжі і батьки тепер зайняті тільки нею, вирішивши, що у старшої дочка вже все склалося.
Одного разу тесть навіть сказав, що якщо я єдиний син, то моя мама і повинна в усьому нам допомагати, адже в старості доведеться за нею доглядати нам, а у них є молодша дочка. Може, це і правильно, але мені не подобається ставлення дружини до моєї мами. Постійно споживацьке ставлення. Коли мама приходить до нас, Лариса вважає, що вона обов’язково повинна принести сумку продуктів і ще й грошей залишити, адже у нас маленька дитина. Мені соромно перед мамою за таку її поведінку, адже мама і так багато для нас зробила.
У мами є подруга, яка років десять тому вийшла другий заміж і тепер живе за кордоном. Багато разів вона запрошувала маму приїхати в гості, але кожного разу щось заважало: то тато хворів і потрібно було з ним побути, то моє весілля, то кредит за квартиру (щоб купити дві однокімнатні, потрібно було додавати, і мама взяла кредит).
Зараз вона працює на двох роботах, зібрала трохи грошей собі на ремонт квартири, і трохи відкласти на майбутнє, так як на одну пенсію в нашій країні жити важко. А недавно подруга знову її запросила в гості, навіть політ оплатити вирішила, щоб тільки мама приїхала побачитися.
Дізнавшись про це, Лариса так обурилася, що мама вирішила витратити гроші на поїздку, коли ми чекаємо другу дитину, що навіть їй це висловила. Я пояснив їй, що мама і так багато для нас зробила, а ми дорослі люди і повинні тепер піклуватися про своїх дітей самі. До речі, другу дитину я не хотів, поки і на одну заробити без маминої допомоги не виходить, та й квартира маленька, але дружина наполягла. Я підозрюю, що їй просто не хочеться виходити на роботу, адже декрет вже закінчується.
Лариса сподівалася і цього разу на допомогу мами і ні про що не турбується. Зараз між нами з дружиною велика прірва я наполіг, щоб мама поїхала до подруги, і з часу її від’їзду, дружина зі мною не розмовляє, один раз навіть почув, як вона каже синові: «Тато поганий, він нас не любить».
Як після цього жити з нею далі? Якби вона не чекала дитину, напевно, розлучився, але зараз це просто неможливо.
Фото ілюстративне – zen.yandex.
