Моїй подрузі Тетяні виповнилося 35 років. Її я знаю ще зі школи.
За місяць до дня народження вона всім розповідала, що будемо святкувати в дорогому ресторані, бо вона любить показати, що живе заможніше за багатьох своїх друзів, які навіть в кафе на каву сходити не завжди можуть собі дозволити, адже економлять на всьому і краще куплять каву в маленькому магазинчику біля метро.
Тетяна всім хизувалася, що вже купила сукню за 5 тисяч гривень, замовила гарне меню. Всі готували гарні подарунки, бо знали, що ресторан це великі витрати. Я придбала для подруги гарний набір посуду за дві тисячі гривень.
А за тиждень до святкування Таня всіх здивувала, сказала, що буде гостей запрошувати додому. Вдома і їжа смачніша і якісніша, і атмосфера дружелюбна, і мама її погодилася приїхати і наготувати різних смачних страв.
В той вечір мені було соромно за подругу. Квартира у Тетяни двокімнатна, одна кімната дитяча, вона постійно була замкнена, бо подруга знесла туди всі зайві речі і коробки. Діти разом з дорослими тулилися в одній кімнаті і маленькій кухні.
Окрема тема – це стіл. Більшість страв були замовлені з ресторану, але все то легенькі салатики, якісь бутерброди, багато листків салату. Вже за пів години стіл був, майже, порожній. Я вже сама сиділа і нічого не їла, щоб іншим дісталося. А, якщо взяти до уваги, що ми з чоловіком взяли на свято ще й малого синочка, то нічого крім вареної картоплі там не було що йому дати. Через годину вже взагалі нічого не залишилося і Тетяна спокійно замовила три піци на 20 людей, яку доставили нам аж через годину.
Не встигли гості піцу з’їсти, як іменинниця поставила на стіл торт, навіть не запропонувавши чаю і стала натякати, що пора вже себе тихіше поводити, бо сусіди будуть скаржитися. І гості стали розходитися.
Я теж вже збиралася йти, але Тетяна попросила посидіти з її донькою годину, поки вона прибере зі столу. Я не могла їй відмовити, поки наші чоловіки пили на кухні каву, я сиділа з дітьми.
Таня пішла до себе в кімнату розглядати подарунки та відкривати конверти і вийшла до мене дуже незадоволена. Вона ще довго говорила, що дуже рада, що не святкувала день народження в ресторані, адже гроші їй не вирнулися б, а так вона ще “в плюсі” залишилася.
Я була така здивована. Вона ніколи не була такою, навіть не знаю чому вона так змінилася. Чоловік у подруги менеджер великої фірми, він заробляє гарно, мають вони по машині. Таня теж заробляє, як я, 15 тисяч гривень. Ну як можна бути такою людиною?
Або це я не звикла до такого, можливо зараз так всі люди святкують, а я одна готую купу страв, що аж столи гнуться.
Наступного разу я добре подумаю, перед тим, як йти на свято до Тетяни.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
