fbpx
Про жінок
Нещодавно моя 50-річна подруга Світлана запросила мене на весілля. Коли я дізналася, що чоловік молодший за неї на 20 років, була здивована. Я стала відмовляти Світлану, просити, щоб вона не робила помилки, та подруга лише махнула рукою. А коли настав день весілля, ми всі були здивовані, цей день мені важко забути

У мене є близька подруга, з якою ми знайомі вже багато років, ще зі шкільної лави. Ми і сьогодні рідні люди, хоча й чужі. Всі радощі й негаразди ми завжди ділили з нею разом, я – хрещена мама її донечки, яку дуже люблю, як свою рідну. Хоча життя склалося так, що своїх дітей я не маю.

Ми обидві досить рано вийшли заміж, потім розлучилися, у кожної були якісь романи, якими ми ділилися один з одним. Зараз нам по 50 років.

А нещодавно у Світлани з’явився новий залицяльник, який молодший за неї на двадцять років. Спочатку я не сприймала їх відносини як щось особливе, та й вона сама розповідала про свого молодого нареченого з деякою часткою гумору.

Але з часом я стала помічати, що їхні стосунки стають занадто серйозними, та й Світлана стала більш шанобливо відгукуватися про свого чоловіка, вже не дозволяючи собі жартів на його адресу. Вони стали жити разом, що не подзвоню їй, вона весь час з Михайлом, навіть зустрітися особливо ніколи. Я не ображалася на подругу – думала, що це захоплення скоро пройде, адже він всього на сім років старший за її дочку.

Але коли Світлана мені повідомила, що виходить за нього заміж, чесно кажучи, я втратила дар мови, моєму здивуванню не було меж.

І тут я вже не на жарт розхвилювалася. Я спробувала відмовити подругу від весілля, але вона мене й слухати не стала. Постійно говорила, що як я можу таке казати, коли зовсім не знаю цієї людини.

Я дійсно не знала цієї людини, але не хотіла, щоб подругу хтось образив. Але вона тільки посміхалася і казала, що ніколи ще в житті не була щаслива, як зараз. Я вирішила взяти в союзники свою хрещеницю, але, на мій подив, дівчинка стала на бік матері і заявила, що не хоче втручатися в її життя.

Весілля “молодята” зіграли біля моря в оточенні лише найближчих людей. Світлана мене взяла свідком на весілля. Спочатку ми прокотилися на білосніжній яхті, а потім висадилися на маленький відокремлений пляж, де влаштували романтичний весільний пікнік. Це було схоже на казку, у моєї подруги світилися очі, а її наречений не відходив від неї ні на крок.

Не знаю, як у них складеться подальше життя, але я зараз заздрю ​​їй білою заздрістю і розумію, що вік справжнього кохання зовсім не перешкода. І не варто робити поспішних висновків, адже життя таке коротке, в ньому кожна жінка має право на щастя, навіть в 50.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.